Ви не увійшли. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.
Ласкаво просимо вас на україномовний форум з програмування, веб-дизайну, SEO та всього пов'язаного з інтернетом та комп'ютерами.
Будемо вдячні, якщо ви поділитись посиланням на Replace.org.ua на інших ресурсах.
Для того щоб створювати теми та надсилати повідомлення вам потрібно Зареєструватись.
Український форум програмістів → Інше → Реінженіринг України
Сторінки Попередня 1 … 5 6 7 8 9 … 29 Наступна
Для відправлення відповіді ви повинні увійти або зареєструватися
Зайшов і слів не знайшов щоб сказати як вражений від розпіздяйства..
Зайшов і слів не знайшов щоб сказати як вражений від розпіздяйства..
iSystem, iForum
Волонтерський рух поширений у багатьох країнах світу. За результатами опитування, у Франції до нього залучено 19%, в Німеччині – 34%, в США майже 56%, в Японії – 26%
Українське волонтерство не тільки має малі обсяги людиногодин, а й куцу структуру - допомагають волонери в кращому разі хворим дітям та військовим.
Дивні відсотки в цитаті з реферату. Не зрозуміло від чого вони. Якщо поглянути далі по реферату:
Загальна кількість волонтерів в США досягає 83,9 млн. чоловік, тобто 44 відсотки дорослого населення. Процент дорослих, що погодилися стати волонтерами на прохання зацікавлених організацій, склав 63%. Середня кількість часу, відпрацьованого волонтерами на тиждень, склало 3,6 години, річна кількість годин волонтерської роботи склала 15,5 млрд.! Загальна вартість часу волонтерів (розрахунки засновані на середньогодинній оплаті праці несільськогосподарських робітників) складає 239,2 млрд. доларів.
http://libgonchar.org/index.php?option= … mp;lang=uk
Розбіжність цифр 56% і 44% про один і той же процес.
В той же час можна вважати, що більшість населення України (70-80% або 10-15 млн працюючих) волонтерить на бізнесменів та державу за $50-200 на місяць 
Є філософське питання щодо представницької демократії.
На виборах за президента, депутатів коаліції у ВРУ проголосувало 30% від загальної кількості населення. З ними все зрозуміло, вони мають підкорятись всім законам, яки прийме ВРУ, підпише президент.
Як бути з тими 70% відсотками населення, яке голосувало проти, не брало участі у виборах, тощо. Чи мають вони підкорятись тим законам, які легітимізувала меншість населення?
Демократія, легітимність, населення
Є філософське питання щодо представницької демократії.
На виборах за президента, депутатів коаліції у ВРУ проголосувало 30% від загальної кількості населення. З ними все зрозуміло, вони мають підкорятись всім законам, яки прийме ВРУ, підпише президент.
Як бути з тими 70% відсотками населення, яке голосувало проти, не брало участі у виборах, тощо. Чи мають вони підкорятись тим законам, які легітимізувала меншість населення?
Так. Або як більшість позбутися обраного 30%.
Так. Або як більшість позбутися обраного 30%.
Меншість 1-3% контролює через ЗМІ 30% населення і захищає за допомогою спецслужб, МВС, армії свою владу 
Навіть більше 90-95% населення залежні від тих 1-3%, або принаймі вважають, що залежні.
HetmanNet написав:Так. Або як більшість позбутися обраного 30%.
Меншість 1-3% контролює через ЗМІ 30% населення і захищає за допомогою спецслужб, МВС, армії свою владу
Навіть більше 90-95% населення залежні від тих 1-3%, або принаймі вважають, що залежні.
Ну от, нарешті розумна думка без напускного оптимізму. Меншості вдається нав'язати суспільству фіктивну альтернативу, на яку суспільство ведеться й обирає представників/лобістів цієї ж меншості (зосереджених в одній партії чи кількох «конкуруючих» — це не принципово), щоб меншість могла продовжити свій цикл. Більшість при цьому може включати як політично активних (що активно допомагають меншості утриматись при владі), так і пасивних (які просто не заважають — ігнорують вибори чи голосують проти всіх). Якщо ж великій групі в більшості вдається сформувати своє власне незалежне організаторське ядро, воно так чи інакше буде змушене або інтегруватися з попередньою правлячою меншістю, або самому стати цією правлячою меншістю, або програти.
HetmanNet написав:Так. Або як більшість позбутися обраного 30%.
Меншість 1-3% контролює через ЗМІ 30% населення і захищає за допомогою спецслужб, МВС, армії свою владу
Навіть більше 90-95% населення залежні від тих 1-3%, або принаймі вважають, що залежні.
ЗМІ може більшість нові створити, тим самим забрати під контроль 30% і тим самим повернути контроль. Аби було бажання та вважали що вони мають робити, а не хтось це замість них..
Щоб більшість могла взяти під контроль засоби масової інформації, вона має бути достатньо організованою — для чого їй необхідно мати засоби внутрішньої комунікації (тобто, ті ж ЗМІ) та якийсь організаційний центр (який набуває рис керуючої меншості).
В історії стародавнього світу було безліч повстань рабів, деякі з них були навіть успішними, але жодне не призвело до падіння рабовласницького ладу. Чому? Просто на той час найжиттєздатнішою була рабовласницька модель, тому, щонайбільше, ватажок повстання міг стати лідером рабовласницької держави й обернути колишніх господарів на рабів. Так само й тут — хоч модель і дещо інша, суспільство так само неспроможне відійти від неї.
Є філософське питання щодо представницької демократії.
На виборах за президента, депутатів коаліції у ВРУ проголосувало 30% від загальної кількості населення. З ними все зрозуміло, вони мають підкорятись всім законам, яки прийме ВРУ, підпише президент.
Як бути з тими 70% відсотками населення, яке голосувало проти, не брало участі у виборах, тощо. Чи мають вони підкорятись тим законам, які легітимізувала меншість населення?
Демократія, легітимність, населення
1. Я не можу придумати, як функціонуватиме система, в якій всі обиратимуть, яким законам підкорятись, а яким ні. Підкажете, як?
2. Робити щось чи ні - це теж вибір. Тому 100% громадян, які перебували в свідомості, свій вибір зробили і мусять підкоритись і при бажанні працювати задля змін.
Не участь у виборах чи голосування проти всіх, це також вибір. Так що не треба. Крім того вони завжди можуть спробувати не підкоритись законам. Якщо їх дійсно більшість. то це не мало би бути проблемою? правда?
Не участь у виборах чи голосування проти всіх, це також вибір. Так що не треба. Крім того вони завжди можуть спробувати не підкоритись законам. Якщо їх дійсно більшість. то це не мало би бути проблемою? правда?
Якщо більшість вибирає між кількома партіями мешості, голосуванням проти всіх та ігноруванням виборів, хіба ж це вибір? Хаотичні спроби непокори окремих представників неорганізованої більшості нічого не змінять. Організована непокора призведе лише до кадрових перестановок у правлячій меншості (без реального переходу до влади більшості). Сама ж владна модель має економічне підґрунтя й залежить від технологій, якими володіє ця частина людства на даному етапі.
Якщо говорити про українські реалії, то у виборах завжди беруть участь 100500 партій і кандидатів і говорити про якусь обмеженість вибору просто смішно. Те що більшість виборців поділяє певні цінності з якими я не згоден і мій кандидат завжди буде не прохідним - це інше питання.
Якщо говорити про українські реалії, то у виборах завжди беруть участь 100500 партій і кандидатів і говорити про якусь обмеженість вибору просто смішно.
Завищений прохідний бар'єр перетворює голосування за будь-яку партію, крім кількох лідируючих, на голосування ні за кого. В принципі, маючи достатньо ресурсів, можна топити незручні партії, створюючи їм конкурентів зі схожою ідеологією й тим самим гарантуючи їх непроходження до парламенту.
Якщо говорити про українські реалії, то у виборах завжди беруть участь 100500 партій і кандидатів і говорити про якусь обмеженість вибору просто смішно.
Завищений прохідний бар'єр перетворює голосування за будь-яку партію, крім кількох лідируючих, на голосування ні за кого. В принципі, маючи достатньо ресурсів, можна топити незручні партії, створюючи їм конкурентів зі схожою ідеологією й тим самим гарантуючи їх непроходження до парламенту.
Ви зразу вже й на парламент замахнулись, нічого собі.
Якщо у вашої партії немає ідеології, то її просто потопити баблом. Але є прецедент, коли так пробували вчинити з ідеологічною партією - з комуністами в 2007. Баблоклон комуністів мав більше реклами і перше місце в бюлетені. Але навіть підсліпуваті бабусі віддали їм всього 5% комуністичних голосів. Тому гроші вирішують не завжди.
Ми вроді тут про більшість величиною в 70% говоримо. Як їхню партію потопиш?
В сучасному світі практично нема сенсу воювати за території, ресурси.
Якщо люди мають відмінні цінності, світогляд, спосіб життя, устрій суспільства, то вони не зможуть жити з Вами в одній країні в перспективі 20-50-100 років.
Згадаємо сім рівнів(способів, видів) війни:
технологічно-силова, економічна, прихований геноцид, організаційна, інформаційна, духовна.
"Полем битви" війни завжди була, є і буде людина, її розум.
Цінності, світогляд, суспільний лад, релігія, історія, мова, завжди роз’єднували людей і сприяли розв’язанню воєн.
Конце́пція (лат. conceptio — розуміння) — система поглядів, те або інше розуміння явищ і процесів; єдиний, визначальний задум.
Більшість з вище перерахованого можна віднести до концепцій(розумінь). Протилежні розуміння оволодівають людьми, поширюються серед людей. В гіршому випадку протилежні розуміння призводять до війн.
Люди можуть усвідомити, зрозуміти, що в їх світогляді є кілька розумінь і використовувати ці розуміння як інструмент. Перетворитись з раба певних розумінь, на оператора, який використовує розуміння.
Проблема людства в тому, що певні люди під впливом певних розумінь починають агресивно поширювати "своє розуміння"(певні концепції) за допомогою пропаганди, насильства, грошей, влади, знищення інших людей.
Натомість кращє вивчати розуміння(концепції) і вести інтелектуальний диспут(публічне обговорення). Відкрита широка дискусія в сіспільстві дозволить уникнути війни, знищення інфраструктури, природи.
http://globalukraine.blogspot.com/2016/ … st_12.html
Просто на той час найжиттєздатнішою була рабовласницька модель, тому, щонайбільше, ватажок повстання міг стати лідером рабовласницької держави й обернути колишніх господарів на рабів. Так само й тут — хоч модель і дещо інша, суспільство так само неспроможне відійти від неї.
Люди могли просто не знати про інші моделі крім рабовласницької. Комунікації, поширення знань були обмежені простим фізичним контактом, розмовами між людьми. Крім рабовласницької були моделі роду, племені, вільного суспільства.
Рабовласницькі держави мали більшу військову потугу, ресурси, систему управління.
Держави використовують ієрархічну структуру(граф - дерево), яка має схильність зростати за рахунок залучення (загарбання) зовнішніх ресурсів.
За допомогою примусу(насильства), грошей, влади можна розбудовувати ІС від 50 до кількох сотень тисяч людей. Якщо посилити насильство, то навіть кількох десятків мільйонів.
Люди тисячі років мали схильність до ієрархічних структур.
Однак в 21 столітті з’явилась значна кількість людей, які не сприймають ІС та не хочуть брати у них участь. Вони комфортніше себе почувають в структурах типу горизонтальної мережі.
Цим можна пояснити небажання людей брати участь у виборах зокрема.
Людство зіткнулось з новим викликом. Ієрархічні структури минулого (держави, корпорації, компанії) руйнуються через брак "ієрархічних" людей. Тому провідні держави, корпорації Світу шукають можливості щоб під час перехідного періоду налагодити співпрацю ієрархічних структур з горизонтальними мережами, індивідуами.
Ярослав Грицак про "відкриття кришки" та історичні процеси:
https://www.youtube.com/watch?v=CkJ3cbTnUuo
Ви хочете сказати, що були люди яким подобалось бути рабами? Нє ну, вибір бути мертвим чи рабом напевно знайшов би багато прихильників рабства, але це не повноцінний вибір.
Та і зараз є купа рабів в сферах де потрібна тільки фізичні здібності і зовсім не потрібні розумові здібності. Те ж сексуальне рабство. Просто так сталось, що збирати податок з робітника який працює на себе є вигідніше ніж годувати раба за його працю. Просто через розвиток технологій. Ну тобто селянин може працювати конем і орати землю. Якщо рабу дати достатньо сильного коня, то він в кінцевому результаті втече разом з конем. Або прийдеться платити наглядачеві, що зрештою може коштувати більше ніж продукт працю раба.
Плюс раба треба годувати кожен день протягом року. А в холодному кліматі ще і одівати.
