1 Востаннє редагувалося tim (16.02.2016 09:56:04)

Тема: Історії життя успішних людей

Far too many people don’t excel in life because they are too afraid of taking the necessary steps to achieve their dreams. Some manifest fear as a safeguard from failure; others don’t even try, believing that they are restricted by limits; while too many get caught up in the status quo.

Growing up I felt all these pressures, but instead of giving in to them, I decided to ignore them and push the boundaries. Had I not, I would not be where I am today. To inspire you to chase your heart’s desires, here are my top 10 quotes on pushing boundaries.

https://res.cloudinary.com/www-virgin-com/f_auto,q_80/virgin-com-prod/sites/virgin.com/files/Articles/Richard%20Branson/Galactic/richard_galactic_flight_sky.jpg

10. “The sky is not my limit… I am.” – T.F. Hodge

9. “A planet is the cradle of mind, but one cannot live in a cradle forever.” – Konstantin Tsiolkovsky

8. “The number of ways to live in one lifetime is limitless. So why limit yourself?” – Suzy Kassem

7. “Dreams have always expanded our understanding of reality by challenging our boundaries of the real, of the possible.” – Henry Reed

6. “When they say you can't, they show you their limits, not yours.” – Kevin Keenoo

5. “The human spirit is like an elastic band. The more you stretch, the greater your capacity.” – Bidemi Mark-Mordi

4. “There are no limitations to the mind except those that we acknowledge.” – Napoleon Hill

3. “The finite mind tries to limit the infinite.” – Toba Beta

2. “The only limits in your life are those that you set yourself.” – Celestine Chua

1. “We cannot become what we want to be by remaining what we are.” – Max DePree

My top 10 quotes on pushing boundaries

В темі будуть історії успіху відомих людей, цитати, поради, тощо.

Подякували: Анатолій1

2

Re: Історії життя успішних людей

The early bird may get the worm, but the second mouse gets the cheese.

Мій блог про ОС сімейства *nix - http://nixtravelling.blogspot.com/
Подякували: quez1

3

Re: Історії життя успішних людей

Мир у душі - стан, який варто підтримувати кожній людині щодня.

Сонце світить всім людям на Землі. Добрим і злим, бідним і багатим. Радійте життю!

4

Re: Історії життя успішних людей

“We would talk of our children, and how we want something better for our children. We would talk about the need for gender equality. Not so different from the kinds of conversation we had in our home.” It is amazing what you can learn when you are open to finding similarities, not concentrating on differences.

"I mean, you're not going to spend it on yourself. And we think only a small portion should go to our kids, so that they can have their own careers and make their own way. And so that leaves most of it for Melinda and I to work on how should it be spent for the most needy in the world."

Melinda Gates and the power of giving

5

Re: Історії життя успішних людей

Українькою є щось?

6

Re: Історії життя успішних людей

Marmaladko написав:

Українькою є щось?

Через кілька років буде :) Всі наявні приклади навряд чи можна вважати успішними. Буду шукати.

7

Re: Історії життя успішних людей

Чи то я погано знаю англійську, чи в цій темі нема жодної історії життя успішної людини.

py -3 -m pip install git+https://github.com/snoack/python-goto
∩⍴○⌈⍴⍺/∧\∨/⊢○ ⌿⍀⍴⌊

8

Re: Історії життя успішних людей

P.Y. написав:

Чи то я погано знаю англійську, чи в цій темі нема жодної історії життя успішної людини.

це є стиль пана tim'а - накопіпастити в тему рандомної інфи з зарубіжних сайтів

тут спілкуються українці (серед них є програмісти)
https://discord.gg/Zk29v4P
Подякували: leofun011

9 Востаннє редагувалося tim (18.02.2016 10:28:20)

Re: Історії життя успішних людей

Marmaladko написав:

Українькою є щось?

Можу порадити
http://chtyvo.org.ua/content/covers/800938f0e2d1720eec4ebe81308a85d8.jpg
Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій
Оксани Забужко
Сам за кілька спроб прочитав менше сотні сторінок.
Щодо Бренсона, то про нього є багато інформації. Читаю його твітер щоб отримувати інформацію з першоджерела.
Статті, які наводив вище прочитав, сподобалось.
Вивчайте досвід сучасників поки вони живі. Ви ще можете написати Гейтсу, Бренсону, Б'ярну Страуструпу і навіть отримати від них відповідь.
http://www.stroustrup.com/Bjarne.jpg

I'm a Managing Director in the technology division of Morgan Stanley in New York City and a Visiting Professor in Computer Science at Columbia University.

I designed and implemented the C++ programming language. To make C++ a stable and up-to-date base for real-world software development, I stuck with its ISO standards effort for 25 years (so far).

@stroustrup stroustrup.com

10 Востаннє редагувалося tim (18.02.2016 11:09:36)

Re: Історії життя успішних людей

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/1/15/%D0%A4%D0%B0%D0%BC%D0%B0.jpg
Рома́н Осипович Шухе́вич (псевдо: «Білий», «Дзвін», «Роман Лозовський», «Степан», «Чернець», «Чух», «Тур», «Тарас Чупринка»; *30 червня 1907, м. Львів[1] — † 5 березня 1950, с. Білогорща, нині у складі м. Львова) — український політичний і державний діяч, військовик. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Командир з боку українців українського військового підрозділу «Нахтігаль» в складі іноземних легіонів Вермахту (1941–1942). Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943–1950).

Романові Шухевичу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави[2][3]. Посмертно іменований пластовою старшиною найвищим почесним ступенем гетьманського скоба (1950)[4].

Після звільнення у 1937 р. Роман Шухевич проживав із родиною, яка на той час складалася з дружини Наталії та сина Юрія, у Львові на вул. Косинерській, 18 а (сучасна вул. І. Карпинця). Родина перебувала у важкому матеріальному становищі. Очевидно, що незважаючи на дві вищі освіти, «політично ненадійний» Роман не міг розраховувати на прийом на роботу в якомусь перспективному місці. Створена ним в березні 1937 р. фірма (кооператив) «Фама» стала першою української рекламною компанією в Галичині. Вона мала виконувати подвійне завдання — політичне й фінансово-економічне. Ця фірма стала легальними прикриттям для діяльності ОУН. Дуже скоро були створені осередки «Фами» у багатьох містах Галичини й Волині й навіть поза межами тодішньої Польщі. Працівниками кооперативи були переважно члени ОУН — колишні політв'язні, яким дуже важко було влаштуватися на роботу. Тепер вони отримували легальний заробіток і могли успішно поєднувати працю на фірмі з організаційною діяльністю.

Зважаючи на активний розвиток української кооперації на основі принципу «свій до свого по своє», клієнтура фірмі була забезпечена. Розвиваючи свою діяльність, Шухевич виявив неабияку креативність, проводячи несподівані рекламні кампанії та створюючи власний оригінальний стиль. Це теж стало запорукою фінансового успіху: Роман Шухевич став успішним бізнесменом.

«Фама» розробляла та розміщувала рекламні оголошення кооператив «Центросоюз», «Маслосоюз» та інших у газетах «Діло», «Новий час». Завдяки вмілому менеджменту фірма розрослась у розгалужене підприємство, і незабаром були зорганізовані й успішно працювали відділи оголошень у пресі, кінорекламі, друкування рекламних буклетів, виготовлення фірмових вивісок та рекламних щитів, рекламного оформлення вітрин (дизайн), організації рекламних виставок і ярмарків, виробництва мінеральної води, виготовлення «адресарія» (книги адрес установ і фірм) та власний транспортний відділ

Петро Дужий, ідеолог ОУН, писав про Шухевича: «Боротьба за волю українського народу, за його суверенне державне існування і розквіт стала змістом життя Романа Шухевича — людини виняткового гарту»[5]. Своє історичне призначення на вищих посадах в українському визвольно-революційному русі доби Другої світової війни Роман Шухевич бачив у тому, щоб сконсолідувати сили ОУН, розхитані нацистськими репресіями, усунути розбіжності та кризу в Проводі ОУН, яка виникла на початку 1943 p., підтримати ініціативу Крайового проводу ОУН на ПЗУЗ щодо створення Української Повстанської Армії та перетворити її в інструмент боротьби за Українську самостійну соборну державу. Шухевич, усвідомлюючи необхідність демократизації деяких організаційних та ідеологічних засад діяльності ОУН, зорієнтував Організацію на створення всеукраїнського політичного представництва у формі УГВР. Завдяки цьому український визвольно-революційний рух, спочатку репрезентований лише ОУН, набув з літа 1944 р. загальноукраїнського значення, позбавився монопартійних впливів і почав просуватись на схід.

Шухевич Роман Осипович
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/63/Ukrainian-state-seal-1941.png/620px-Ukrainian-state-seal-1941.png

11

Re: Історії життя успішних людей

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/4/4c/Petriv_V.jpg
Народився в Києві у дворянській родині військового царської армії. Батько Всеволода Микола Вернер-Петров, уродженець Петербурга, був капітаном російської армії (пізніше генерал-майором), дід якого як вояк Карла ХІІ брав участь у Північній війні, потрапив у полон до російського царя Петра І, від чого й отримав прізвище Петров. Мати Олександра була норвезького походження з дому Строльман, народжена в селі Бурти на Чернігівщині. Закінчив Київський кадетський корпус (1900), Павловське вище військове училище в Петербурзі (1902), Миколаївську академію Генерального штабу (1910).
З жовтня 1910 року — командир роти 165-го піхотного Луцького полку (Київ).

З жовтня 1912 року — молодший ад'ютант штабу Київської військової округи.

З лютого 1913 року — старший ад'ютант штабу 42-ї піхотної дивізії(Київ).

З 15 вересня 1914 року — в.о. штаб-офіцера для доручень штабу XXIV армійського корпусу.

З березня 1915 року — в.о. штаб-офіцера для доручень штабу X армійського корпусу.

З жовтня 1915 року — підполковник.

З 9 травня 1916 року — начальник штабу 7-ї Туркестанської стрілецької дивізії.

З березня 1917 року — полковник.

У 1917 році брав активну участь в українському русі на Західному фронті. Протягом 15-24 листопада 1917 року організував з українців Західного фронту полк ім. Костя Гордієнка, на чолі якого незабаром прибув до Києва, де брав активну участь у вуличних боях проти більшовиків.

З 9 лютого 1918 року — командир 3-го Запорізького куреня військ Центральної Ради, який після здобуття Києва 17 березня 1918 року був розгорнутий у 1-й Запорізький ім. кошового К. Гордієнка полк кінних гайдамаків, що входив у Запорізький корпус Армії УНР.

З червня 1918 року — у розпорядженні начальника Генерального штабу Української Держави.

З 29 липня 1918 року — начальник штабу 12-ї пішої дивізії Армії Української Держави.
З жовтня 1910 року — командир роти 165-го піхотного Луцького полку (Київ).

З жовтня 1912 року — молодший ад'ютант штабу Київської військової округи.

З лютого 1913 року — старший ад'ютант штабу 42-ї піхотної дивізії(Київ).

З 15 вересня 1914 року — в.о. штаб-офіцера для доручень штабу XXIV армійського корпусу.

З березня 1915 року — в.о. штаб-офіцера для доручень штабу X армійського корпусу.

З жовтня 1915 року — підполковник.

З 9 травня 1916 року — начальник штабу 7-ї Туркестанської стрілецької дивізії.

З березня 1917 року — полковник.
Коли 1920 року українське військо змушено опинилося в таборах для інтернованих, однією із вимог «союзників» була здача особистої зброї. Коли черга підійшла до генерала-хорунжого армії УНР Всеволода Петріва, він не віддав своєї шаблі полякам — демонстративно переламав її власними руками.

30 червня 1941 року у Львові після проголошення революційним крилом ОУН (Бандери) Українського Уряду на чолі з Я.Стецьком увійшов до складу цього уряду як військовий міністр. Під час Другої світової війни брав активну участь у різних переговорах з німцями щодо долі України та українців. Кілька разів отримував пропозиції очолити Українське Визвольне Військо (1943) та Українську Національну Армію (1945), але відмовлявся. Був одним із найближчих радників командувача Української Національної Армії П.Шандрука.

З 1945 року перебував на еміграції у Західній Німечині. Помер у таборі для переміщених осіб у Регенсбурзі.

Петрів Всеволод Миколайович

12

Re: Історії життя успішних людей

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/0/04/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D1%8C.jpg
Мико́ла Ле́бідь (*11 січня 1909 (за іншими даними — 23 листопада 1910) Нові Стрілища, тепер Жидачівський район, Львівська область — †19 липня 1998, Піттсбург, США) — український політик, один із лідерів ОУН-УПА. Перший начальник Служби безпеки ОУН (1940–1941). Організатор замаху на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького (1934).

Псевдоніми в ОУН: Максим Рубан, Марко, Євген Скиба, Олег, Ігор, Ярополк, Вільний.

Народився у с. Нові Стрілиська Бобркського повіту (тепер Львівська область, Жидачівський район). Син кравця. Член 7-го куреня пластунів у Львові, організатор першої підпільної «п'ятки» Юнацтва, організатор і керівник Юнацтва в гімназії від 1929 р. В 1930 закінчив гімназію у Львові. Абсольвент гімназії 1930 р. У 1930–1932 Л. брав активну участь в організації молодіжних груп ОУН на західно-українських землях, керівник підпільних вишколів Юнацтва ОУН у Карпатах. У 1932-34— зв'язковий між Крайовою Екзекутивою ОУН ЗУЗ та Проводом ОУН за кордоном.

У 1934 підготував замах на міністра внутрішніх справ Польщі Б. Перацького.

Після здійснення замаху намагався виїхати через Данціґ—Штеттін до Німеччини, але за наказом Г. Гіммлера був заарештований гестапо і виданий Польщі. На Варшавському процесі 1935–1936 був засуджений до смертної кари, яка згодом була замінена довічним тюремним ув'язненням у Святому Хресті. 5 вересня 1939 Лебідь під час конвоювання до іншої в'язниці втік.

У 1940 перейшов до лав ОУНР під керівництвом Степана Бандери. З 1941 став його другим заступником.

З грудня 1949 мешкав у США, м. Йонкерс (штат Нью-Йорк, США).

У 1952–1974 очолював науково-дослідницький центр «Пролог» у Нью-Йорку, в 1982—85 — заступник голови, з 1974— член ради директорів. В 1956—91 — член управи Українського товариства закордонних студій у Мюнхені та Торонтського видавничого комітету «Літопис УПА» (1975). Автор спогадів «УПА» (1946, 1987). Помер 19 липня 1998.

Микола Лебідь

13

Re: Історії життя успішних людей

Marmaladko написав:

Українькою є щось?

Самому сподобалась книжка "theUKRAINIANS. Iсторії успіху". Зараз періодично даю знайомим почитати.
Дуже актуально, до того ж, про наших сучасників. Коротше, рекомендую.
http://i2.rozetka.ua/goods/1426216/6671223_images_1426216455.png

Подякували: tim1