До ардуіно щей паяльник треба буде, флюс, та інше, бо є такі моулі дорогі що за такі гроші я сам SMD резистор впаяю. та і в принципі для RPI теж
До RPI2 підключався через SSH, якщо немає HDMI->VGA
Особисто взяв WeMos D1 R1 плата розробки ESP8266
Плюси WI-FI і arduino все в одному, робиш з нього ща хочеш, вбудований сервер, точку доступа, але це для своїх потреб, для промислових не годиться. Підключав тіж датчики температури, показ температури на HTML, так саме можна блимати і тіж датчики.
які є відмінності, наприклад для DHT11 в ардуіно це пін вказується як 2 чи інша цифра в Wemos  D2 бо бавився в чому проблема. Особимсто думаю про ESP32.

до речі не розумію, чого так всі вчипились до RPI, уже давно є повно аналогів і той же андроїд з лінуксом підтримка і мають більше фішок, плюсів і за менші гроші, чого вартий тільки Orange Pi PC, PINE64.

Значить, точно: arduino і самостійно набираю усе потрібне.

на код в папках examples можна глянути тут

Далі для початку взяти б реле, датчик температури DS18B20, DHT11, тестер, паяльник і флюс, згодиться. Спочатку беріть самі модулі вже для роботи, якщо буде щось не ясно запитуйте, відповімо по можливості.
Зверніть увагу є датчики готові Модуль датчика температури DS18B20
та сам датчик температури:
Температурний-датчик-DS18B20

я беру датчик температури та впаюю резистор на 4.7 кОм. Набагато дешевше, от так для простоти

Все, закон Ома та вміння користуватись паяльником теж згодяться

Всім дуже дякую! Буду розбиратись і читати!

Єдине питання:

?

Я якось ввімкнув курс по ардуїно, здається вони там вручні на платі (макетній чи як) все виставляли. Коли треба буде паяти, треба буде ще й паяльника?

І ще одне найтупіше питання: живлення. Підзрюю, що тут нема вилки, які можна запхати в 220В. Це треба якийсь блок живлення?Чи як?

Можна взяти роутер з тп-лінків з USB портом, там залізо буде потужніше і з Лінуксом. Роботів https://slava-robotam.tumblr.com/post/9 … -tl-wr703n на них роблять, контроль авіамоделей, Internet-радiо.

Internet radio based on Esp8266 and VS1053 https://github.com/Edzelf/Esp-radio

якщо називати плату з МК - Ардуінкой, то усі плати з МК будуть ардуінкамі. Ніхто не змушує при програмуванні "Arduino"-плат використовувати середовище Arduino IDE і Wiring. Це просто звичайна мінімальна плата з мікроконтролером. Хочеш на АSM пиши, хочеш на PureBasic, хочеш на Pascal або С.

все залежить від кінцевої мети: якщо погратися, то і штатного USB порту вистачить. Для силової частини так і сяк потрібне зовнішне джерело, по специфікації використовуваних LDO на платі Ардуіно вхідна напруга до 6, 9, 12, 24 В (див. конкретно по схемі Arduino).

Якщо потрібна автономність і можливість витягати пікові перевантаження силової частини - літій-полімерні акумулятори, іоністори. Також Arduino iз дрібними двигунами можна і від сонячної панелі живити.

Оці Копійчана зручна річ.
Користуюся, але з ними треба уважно. Практично не паяю останнім часом, хіба щось на невеличку макетку (нижче про це).
На отих «дірчастих» макетках набираю, тільки не цими дротами, а короткими відрізками дроту в ізоляції (під рукою завжди є від чого відкусити) і власними ногами виводних компонентів. Цими дротами лише платки і макетки між собою.

Просто голий DS18B20 чи невеличку платку з ним? Конденсатор по живленню на ногах DS18B20 був? Який не який, а перехідний опір у контактів є і без конденсатора по живленню мікросхема може сама собі просаджувати живлення, тобто сама собі робити наводку на чутливу частину.
Іноді при з'єднанні двох плат доводиться з цієї причини прокидати кілька дротиків для з'єднань по землі.
Якщо ж суттєвий струм не йде, то нема проблем. Тестував АЦП з допомогою REF3212, припаяним до персональної платки 1×1 см з персональними конденсаторами, все зходилося дуже добре.

Та я ж не кажу, що не праві, я кажу, що з дротиками буває всяке і з ними треба уважно.
Конкретно по DS18B20 я проглючив — він же може зовсім без окремого живлення працювати, в чистому 1-wire режимі, коли він «просаджує» собі це живлення до нуля Тому його це не стосується.
Чому тоді він прибріхував — не знаю.

Привіт! В мене так не вийшло почати щось робити з ардуїнкою. Лише зараз в універі маємо розібратись з тим як причепити WiFi модуль, і посилати запити на сервер.

Питання: це реально? Який віфі модуль порадите купити?

У нас на фірмі R&D відділ пробував використовувати Ардуїнку з таким модулем. Врешті-решт виявилося, що у модуля є свій власний контролер, і він втричі потужніший за контролер Ардуїнки. SDK до нього також легко знайшовся, тому Ардуїнку зі схеми просто викинули.