вивчення Django - це вивчення саме Django, а не Python
(c) не мій )

нічого страшного.

читати далі.

а може пройти місяць чи більше і на якомусь куску коду раптом стукає в голову :
- "О!!! Та це ж і є ото-отто  що той подоба там писав. ану-ану гляну швиденько...."

Завжди можна відшукати ще лайновіше лайно. Що ж стосується технічної літератури українською мовою від українських авторів, по великому рахунку, вона являє собою компіляцію з того, що було написано англійською, інколи з авторською відсебетиною. Наприклад, це можуть бути підручники, які пишуть професори, щоб впарити своїм студентам, яким вони викладають турбопаскаль та інші актуальні технології.

Але навіть якщо це щось на тему найпередовіших технологій, факт залишається фактом: українські автори книжок дізнаються про ці технології з іншомовних джерел. Якби якусь популярну мову програмування чи фреймворк написав українець і написав підручника до неї українською — так, це мало б сенс. Якщо ж нас цікавить технологія, до створення якої наші земляки непричетні, то переклад існуючої англомовної книги на українську можна здійснити швидше, ніж написання її аналога за авторством українців. Хіба що, при написанні своєї книжки (в порівнянні з перекладною) не треба заморочуватися з викупом прав на неї в закордонного правовласника, якщо тільки той не зробив її вільнорозповсюджуваною.

уже з місяць чи й більше читаю Шнайєра,
крок назад - два вперед (якось так читаю, з перервами),
трохи туго йде, навіть не можу сформулювати чому))
таке відчуття що в тій книзі чогось невистача, того що мені для прискорення сприйняття необхідно

змажте собі вазеліном, щоб навчитися в гугл (оскільки досі не навчились в граматику)
(нагадали про "при винекненні запитань" в поліклініці, гади... безграмотні ідіоти, тільки собі і комусь час і нерви забирають)

Те, що ви плануєте зробити - це добре. Але ми трішки говоримо про різні речі:

Я пропоную школярам читати книгу про те, як функціонує ПК. А школярі це діти, які ще навіть не визначились, ким хочуть стати в цьому житті: лікарем, інженером електриком, вчителем фізкультури, інженером програмістом, тощо.
Ви самі зазначили, що хочете: "популяризувати кодинг в машинному коді в шістнадцятковому редакторі, аби кодери хоча б мали уявлення як компи працюють". Тобто, як мінімум для людей, які своє майбутнє бачуть в програмуванні.
А книга Петцольда, то простенька книга в якій розповідається про азбуку Морзе, шрифт Брайля,... Я не стверджую, що ця книга найкраща з усіх книг, які досить просто описують, як працює ПК. Але з тих книг, які я читав (а я не так багато їх прочитав, якщо від А до Я то максимум 10 штук), однозначно вона найкраща для людей, які і приблизно не орієнтуються, що ж там всередині відбувається.

А, я й не пропоную зациклюватися на С/С++, хоча якщо людині подобається то чому б не вчити до фінального кінця. Але для загального розуміння, розвитку, як мінімум зайвими не будуть. Мені особисто було просто цікаво пробігтися по даних мовах. Я зараз, напевно б, фіг, щоб написав, але все ж таки якісь загальні поняття залишилися, щоб +/- орієнтуватися, що ж там відбувається.

Взяти приклад, в Java. Створити метод, що приймає колекцію, яка містить в собі колекції (ArrayList<ArrayList<SomeObjecr>>) в методі трішки "попрацювати" з даною колекцією. Роботи - 1 хвилина. Проте, скільки, я матюків згадав, коли я це робив в C++. 

Якщо я правильно зрозумів, CHIP-8 у наш час — це щось викопне, що запускається тільки на аркуші паперу в симуляторах? Не думаю, що малолітніх кулхацкерів ця дитяча пісочниця справді може зацікавити. А от людський мануал, як читати/писати інструкції в двійковому коді для 86-х процесорів, був би цікавий і корисний свого часу, принаймні, мені (в ті часи, коли я писав свій компілятор асемблера як курсач з системного програмування, мені за браком відповідної літератури доводилось виколупувати коди цих команд з відкомпільованого асемблерного коду).

можливо, випуски?)

можливо 10-15 років тому в університеті)