І знову я тут 

Сішка цікава. РОзкажіть мені будь ласка, чому якщо я виділяю памяті під 4 елементи масиву, я отримую масив з довжиною 2?
What`s the hell?

#include "stdio.h"
#include "malloc.h"

int main(int argc, char const *argv[])
{
    int size = 4;

    int * array = (int * )malloc(size * sizeof(int)); 
    printf("Len of array: %li \n", sizeof(array) / sizeof(int));
    return 0;
}

OUT:
Len of array: 2 

Тому, що маєте 64-бітну машину систему, мали б 32-бітну, було б 1 
Це якщо коротко (другу сторону цього «коротко» описав 0xDADA11C7).

Якщо довго — забудьте поширену помилку «ім'я масиву еквівалентне вказівнику на перший його елемент»
І тим більше ніколи не вважайте, що «вказівник на перший елемент масиву еквівалентний його…» ммм… designator
Бо в операторі sizeof можна використовувати лише оцей designator, яким є ім'я масиву в нотації type array[size].
Для int *array оператор sizeof дав розмір вказівника, 8 байтів для 64-бітної системи, після дялення на розмір int (4) вийшло оті 2.

А як отримати мені там 4?

Якісь тут пояснення такі що навіть мене заплутали.

Вказівник на масив займає вдвічі більше ніж int, бо це просто вказівник і йому треба стільки байт скільки треба аби записати адресу. C - не python, тут масиви про свою довжину не знають, її програміст має записати десь окремо. (або не записувати, а просто після останнього елемента чимось позначити кінець, як от в сішних рядках

Оця та ваша сішка! Нащо вона здалась, був у мене python класний, треба було мені йти в той універ!

P.S. Все ок. Пішов вчитись, Треба було поскиглиити

C не нав'язує майже нічого над те, що ви робите. Ви виділяєте пам'ять? Чудово, тепер - ваша і тільки ваша відповідальність стежити, щоб ваш код не виліз за її межі, і щоб ви її повернули, коли вона буде вам не потрібна. Ніяких чудес немає, malloc повертає вказівник і все. Більше нічого. Розміру немає, типу немає. Просто шмат пам'яті. Загубили вказівник - пам'ять тече. Переплутали, що хотіли в неї записати - втратили дані. Вилізли за межі - що завгодно, від читання 0 до падіння програми. Ніяких способів дізнатися, скільки раніше було виділено пам'яті, немає, окрім написаного вами обліку під час виділення. Так що

    int * array = (int * )malloc(size * sizeof(int)); 
    printf("Len of array: %li \n",/*єдиний спосіб дізнатися, скільки там int-ів*/ size);

malloc просто повертає вказівник на якісь байти (здається void *). А коли його примусово перетворити на int *, то array++ буде зсувати його на стільки байт скільки займає int. А до того він не знає на скільки зсувати для наступного елемента

Ще крім &, тобто &a означатиме не &&a[0], а вказівник саме на масив (як і sizeof(a) показує розмір масиву), а змінна сумісного для даного прикладу типу int (*paa)[10] = &a; при інкременті відступатиме у пам'яті на 10 інтів (розмір масиву), а не на 1.

І ще одне питання)

Мені треба збирати в масив структури.  Звісно ж, що масив динамічний (ми не в садіку, щоб з статичним бавитись). Поскладав кілька структур в масив, обробив дані, і пішов на нову ітерацію циклу => мені знову туди треба поскладати об'єкти (не знаю як вірно буде) структур. Але ясно ж що перед цим треба почистити той масив.

while (1==1) {
        struct rib *incidental = malloc(0);  // оголошуємо масив об'єктів структур (поки нуль)

        /* Get all incidental ribs to used vertices */
        // щось робимо ........
        // бачимо що нам треба додати в масив новий елемент => додаєм до вже виділеної 
        // пам'яті трохи місця на один елемент. Додаємо сам елемент.........
                    incidental = (struct rib*)realloc(incidental, sizeof(struct rib));
                    incidental[i].from = i+1;

        // Далі ще щось робимо. Але тут цикл дійшов до закінчення ітерації. Нам треба звільнити це все від 
мотлоху.
        free(incidental);

        // пішли на наступну ітерацію і отримали *** Error in `./main': free(): invalid next size (fast): 
        // Якщо без free, то матюкається в такому випадку на realloc
    }

Коли не треба йти на другу ітерацію, то все класно працює. Тому звідси роблю виснвок, що десь в мене переповнення пам'яті, як казав koala