101

Re: 0xDADA11C7

reverse2500 написав:

шанси котрі підкидує доля - упускаю, торможу і туплю)

я як пізніше взнаю шо за контора, то ще радий що тупив і тормозив

Прихований текст

не зрозумів ?

Все на світі, як вода, Світла радість і біда.
Все тече і все біжить в нікуди,
Все на світі, як пісок, Залиши на ньому крок,
Змиє все вода, було й так буде.
Подякували: ostap34PHP1

102

Re: 0xDADA11C7

Тут в мене питали і за прокрастинацію, і як я в айті ввійшов, і в що я грав і граю, але воно все настіки пов'язане одне з одним, що без розлогих мемуарів не обійтися. Невдовзі(кілька днів-тиждень) моя оповідка торкнеться мого життя з 5-го по 9-й клас а також історій які почалися в той час і короткий переказ "попередніх серій", далі я писати не можу, бо боюся комусь нашкодити не всі ще померли, а брехати не хочеться. В якості трейлера до майбутньої праці я залишу деякі теги:

#освітяни #Дніпрожидівськ #секс #айті #анал #орал #кримські_татари_гатяться_в_сраку #іслам #водка #пльотка #новороси #Сталін #Blood #Крим #жиди #Дон #QBasic #хвороби #Wolfram #матан #педохвілія #москалі #дитинство #план #Excel

Подякували: LoganRoss, Chemist-i, ostap34PHP, 221VOLT, /KIT\, leofun016

103

Re: 0xDADA11C7

Про qbasic

Побачив теґ #QBasic, і згадав, що саме пан 0xDADA11C7 підсадив мене на QBasic, з чого і почалось моє захоплення програмуванням. Так як я з тих, хто ще не помер, прошу мене в оповідці не згадувати. Дякую.

x
Подякували: 0xDADA11C7, ostap34PHP, 221VOLT, /KIT\, leofun015

104

Re: 0xDADA11C7

Ще буду пиляти, але мені треба для спогадів обійти знайомі місця та напитися, а мені ніколи, тож поступово дописуватиму.

В мене питали як я увійшов в айті, в які ігри я грав, тому доведеться писати мемуари про 5 год свого життя - з 5-го по 9-й клас. Це було пізднє дитинство, страшне і сумне. Спершу, я мушу розказати трохи про попередні серії... Я звичайна радянська потвора, результат червоного експерименту по схрещуванню "інтилигенції"(мати) з "робітничим класом"(батько), звичано що сім'ї не вийшло, бо це протиприродний союз, і, мабуть, більш протиприродний, ніж в письменника сплаттерпанку Клайва Баркера з негром.

Клайв Баркер з Армстронгом

https://lurkmore.so/images/f/f9/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%80_%D0%B8_%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B3.jpg
http://www.clivebarker.de/Portrait/biographie/david.jpg

Завдяки славетній радянській медицині я мав піздецому проблеми зі здоров'ям від першої хвилини свого життя, деякі лікарі казали "не возіться з ним - все одно помре" й через розумову відсталість (окрім всього, на вмене впливали дуже сильні ліки) я вчився у закладі для нервово хворих. Тамтешні вихованці були тупі та щирі люди, я кожен день діставав з полиці один цікавий пазл і збирав його. той пазл був геометричний, а збирати треба було з простих геометричних фігур складні малюнки. Насобачився я на тому сильно, зараз би такого не зібрав і не уявив. Моя мати вирішила повести мене у центр дошкільного розвитку, а я нікуди йти не хотів та вередував. Побачив це вчитель та й вирішив мені дати надскладне завдання, яке дитина не зможе виконати, щоби мене здихатися. Натомість я вирішив це завдання. Я був його улюбленим учнем, мої мізки добре прокачалися, і коли мене випускали він порекомендував спеціяльну школу, де на одного вчителя група з 5 дітей, й до них там добре ставляться, обіцяв, що я буду відмінником. Звісно, що всі мої здобутки знецінювалися батьками, тому я пішов у школу за місцем проживання.

Звичайно, що "українська держава" вирішила за мене, що я москаль, тому місцева загальноосвітня школа була рускоязичеська (як казала одна відома українська духовна особа), навіть з кавказцем чи татарином "президентом" школи (адміністрація гралася в шкільне самоврядування), ліл. Десь в середніх класах школи я одержав від свого лікаря (царство йому небесне) список дозволених фахів, якими я міг займатися. Там просто "пір духа" (читається разом) - бджоляр, санітар, ... ніякого кодингу там не було і близько. У мене вдома був комп, саме чере те що моя мати була програмістом, звичайно , що вона берегла мене від впливу комп'ютера якмога краще, але комп все ж був і вона була часто на роботі, тому вберегти не вдалося.

Моїм другом дитинства (ще з дошкільного часу) був майбутній недоблатний недоавторитет (Варан або Вараненятко, щоби відрізняти його від батька, а його родина -- варани), який вже тоді страждав на клептоманію. Його мати вийшла заміж за батька з розрахунком на матеріяльну допомогу німецьких родичів чоловіка - нащадків остарбайтерів, які залишилися в Німеччині після війни, але не так сталося, як гадалося. Його батько був інженером із золотими руками, який міг лагодити всю побутову електроніку, але коли його звільнили з хвабрики (де він міг досхочу красти), жінка стала заробляти більше за нього, бо вчасно розуміла, що російські совки потребують духовного окормлєнія і разом з коханцем (уркаганом, який відсидів близько десяти год за вбивство) почала возити совкам ікони, поверталася звідтіля з великими грошима і вся родина деякий час розкошувала. Радянський інженер не зміг видержать такого знущання, тому став пиячити і нещадно бити меншу дитину (Варана, ще сестра існує), бо окрім всього мав підозри що дитина не від нього. Після побоїв вже неможливо було якось вплинути на дитину, бо найстрашніша кара була нелогічна, немов стихійне лихо. Зараз він має кілька ходок й опустився майже до мордування немовлят, як цар Ірод - став грабувати молодших школярів, зазвичай відбираючи мобілки. Коли була можливість, то ми цілими днями грали в діабло, старкрафта, твістед метал 2. Його мати зараз працює поштарем, а батько помер і під кінець жив в успадкованій від матері хрущобі та доїдав за чужими котами, яких розвела божевільна тітка у цьому ж таки підїзді. Стара Вараниха разом з молодим Вараненятком прос**али всю нерухомість і всі гроші, до яких тільки могли дотягнутися. Новітня московська пропаганда переконала Вараненятка в тому, що блатні це духовні спадкоємці білих охвіцерів, а блатні поняття засновані на поняттях охвіцерської честі. Самі блатні оцінюють його життєвий шлях як (рос. блатн.) "украл хуй и сунул в жопу". Коли Вараненятко напивалося, то співало пісню "Ах как рано я матерью стала, ах как рано я стала гулять...".

Атмосхвера в ті часи була "весела", більшість моїх навколошкільних знайомих сиділи на чомусь - трамадолі, траві та на всьому, що горить, одне з вадами серця пячило "коньяком" (ясно жеж що шмурдяк, а наліпка бреше, бо в Радянській Росії ніяких коньяків не існує), а один напівжид, який хворів на астму палив. В моєму околотку багато школярів йшли не до школи, а в підвал і там напивалися до ригачки й накурювалися плану.

Коли Асматика, що так чинив (палив не тіки звичайні цигарки, а й напивався до ригачки в підвалі), привели до психолога у 5-му класі, то він розумів що правду казати нізя й виправдовувся, що його в молодших класах побила вчителька (таке було насправді), тому йому до школи йти не хотілося. Вдома він жив у свинарнику через батька-алкаша, його мати мала вищу освіту, але тяжко працювала й 3 копійки заробляла несвоєчасно. Дніпрожидівські жиди це такі страшні потвори, з якого боку не поглянути - хоч з ізраїльського, хоч з українського, хоч з марсиянського. За часів радянської влади вони зреклися власної мови й культури (ідиш), закон Мойсея позабували, бо до синагоги не ходили (в жидівську була одна занедбана), а тіки москальський чобіт лизали (і  зараз лижуть), русскімі мріяли записатися та тілібонькають на імперію чи не більше за москалів. Зараз Ізраїль їм гуманітарку шле, так тварин і привчив ходити до "культурного центру", де вони вчать якийсь волапюк за жрат, а ті богослужбові книжки, якими послуговувалися їхні діди, вони вже не розуміють. Так от, його мати мала проблеми з 5-ю графою, тому її не пускали до ВИШ'у, а як знайшла любого її серцю українського алканафта, змінила прізвище на українське, то поступила куди їй бажалося. Саме тому вона агітувіата знайомих, аби вони голосували проти незалежності України, бо упаси Боже прийдуть злі націоналістичні бендерівці й будуть каленими хуями їбати жидів у сраки та забирати награбоване (а "подароване" імперією дорівнює награбованому, не забувайте). Втім їхнє скавучання про бєндєрєвцєв це нормальний стан, хіба що в могилі заспокояться біднесенькі.

Ще однією складовою населення дніпрожидівська є "іспанці". В Іспанії комуняки й різні недолюдки воювали проти Іспанії на чолі з Франко. Комунякам допомагав Радянський Союз. Тобто проти Іспанії воювали такі ж "іспанці", як сепаратист "мотрола" - "українець".  Все це мало чим відрізняється від "громадянської війни" (як бреше російська пропаганда) в Україні. Так от, оці комуністичні недолюдки відправили своїх виродків на виховання москалям у дитячі будинки (читайте "інкубатори русскіх"), потім комуняцькі виродки, як люблять казати ненависники націй, всі зі всіма перемішалися (про "іспанців" це чиста правда) й воно породило ще воніше — рускаязичеське населення з надмірним ухилом в блядство.

Через проблеми зі здоров'ям, здоровий глузд та смак я не міг соціалізуватися, як вищезазначені персонажі.

Я потрапив в 5-й новий клас, там всі були схиблені на сексі, а особливо один учень, він мав садистичні нахили, через що неодноразово у лікарні лежав й йому навіть великі пиздюліни не допомагали(одного разу він "впав в люк вниз головою"). Я не знаю, може їх всіх мордували педохвіли, але в них була гомоієрархія, що ґрунтувалася на оральному сексі, ані до, ані після я таких стурбованих не бачив. Той оральний гомоієрарх великий пішов до армії на контракт, я навіть не знаю як його туди взяли, бо він все дитинство по різних психіатричних закладах тинявся.

В школі я також мав друзів. Одним з них був син слідчого. Батько (слідчий по тяжким злочинам) боявся за свого синка, тому приводив його за ручку, а потім я зустрічвся з ментівським сином й ми виходили крізь инші двері, обходили школу й дивилися всід його батькам, які з почуттям виконаного обов'язку уходили, а ми йшли гуляти щоби не чути цих клімактеричних істеричок й їхніх холуїв. Навіть хотіли з дому втекти, бо так жить нізя. Зараз ментівський син - справжній новорос й тілібонька на Сталіна. Звичайно, що син слідчого розповідав мені про різні тяжкі злочини з батьківської практики.

Ще один друг був(за нашими мірками) багатим американським митцем. Зараз інколи співає ротом й крутить гузном на телебаченні , в школі з'являвся рідко через роботу й хвороби.

Ще одним моїм другом був Донець - хороша людина насправді але пішов він на хуй., який заздрив мені через те, що мої батьки розлучилися і я мав право на пільгове харчування. Він завжди москалів любив за парядок, навіть не за гроші. Тоді я на прикладі його батьків зрозумів що таке лохи й довбойоби в термінальній стадії - йому батьки таке пекло влаштували, що навіть алканафтам би не хватило завзяття на таке. Його мати - держслужбовець, а батько (схожий на безхатька, син про нього казав, що якби той одягнув протигаз, то в нього лище б спитали — чому ти зголив брови?) займався лагодженням комп'ютерів, заробляти гроші вони не вміли, а витрачати тим більше, зате сварили сина, били й не годувли. Це все садомозахістичне дійство супроводжувалося синівською любов'ю до батьків, він подарунки їм на свята дарував, а вони пиздили його, один одного, й зароблені гроші витрачали на охорону помешкання. Через те, що його батьки не платили в різні шкільні хвонди -- його пиздв класний керівник майже на кажному другому уроці. Таке тривале пагане життя призвело до того, що він став робити з першого погляду нелогічні речі - стучати на мене класному керівникові, красти наклейки в шкільного бариги (а зловився він коли вкрав і не виклав те що він вкрав з портхвелю, пішов красти далі). Коли ми залишалися на чергування - мити підлогу в кабінеті, то я часто крав в тих кабінетах хвантастику, а коли мені було страшно, то я клав книжки в його сумку й непомітно забирав потім, чи просто просив віддати. Саме він показав мені чудову гру - Blood, яка мабуть посідає перше місце в моїх уподобаннях, особливо з українською озвучкою сектантів "О мама мія санта лючія, та що ж це за москаль", "Чи є хто ліпший за мене?", "Дайте гранату, я йому зараз перцю в дупу наштовхаю". Там все таке няшне - можна палити ворогів живцем, колоти вилами, буцати відрубану голову, ня! Ще він через тягу до прекрасного грав у дитячу гру "Піжама Сем", ліл.

Одного разу під час "навчального процесу" я захворів, мене люто трусило - морозило, пішов до лікаря - він виписав мені ліки й відправив на лікарняний. Потім повернувся до школи, але хвороба мене не відпускала, тому я знов звертався до лікаря, а той  знову виписував ліки й знову не ходив до школи. Коли мені гіршало, то я пішов по лікарям й пульманолог 80-річна бабця, яка нічого не чула але мала велику практику, спрямувала мене на рентген, аби пересвідчитись, що я не маю запалення легень, і о, чудо, воно таки було. Я одпочив од тої гомоієрархії, читав крадені книжки, брав книжки з бібліотеки і читав. А потім я знову пішов до школи, тільки хвороба в поєднанні з попереднім нездоров'ям дала ускладнення - з того часу і аж до кінця школи в мене піднімалася температура, тому "навчання" для мене було пекельною мукою. З того часу, як з'явилися ускладення зі здоров'ям, я став частенько прогулювати школу. Аби класний керівник не додзвонився моїй мамі, я підрізав дріт аналогового телехвону, навіть вигадав імпровізовану приховану "кнопку" - тиснеш на дріт й він з'єднується, відпускаєш й він роз'єднується. Мені допомагло те, що телехвон був спарений з сусідами та погана якість телефоної лінії й АТС загалом. Коли мама ходила до сусідів питати, чи може досить балакати (а телехвон не працював в тому числі в той час, коли вони балакали), я вмикав телефон своєю кнопкою й вона могла дродзвонитися куди їй треба. Таким чином мені вдалося продержаться десь 3 місяці. Кілька разів до мене надсилали холуїв класного керівника, яка шантажувала підлабузників й жертв одночасно оцінками та характеристиками, але я їх розвертав взад, навть одного разу прийшли до мене, коли мама була вдома, а я вийшов на сходи і сказав їм що її нема. Одним з холуїв був Донець, до того ж ця "свята простота" вважала, що я якщо і не симулюю хворобу, то вона точно не може перепоною для відвідин школи, а тим більше він вважав що я занадто тендітний, бо стіки лайна не їм, як він, ліл. Так от, декілька разів я розвертав його взад також, а одного разу він прийшов до мене додому, поїв і насер посеред килима розповів моїй мамі про те, що я раніше зі школи пішов, хоча я мовою жестів просив його не робити це. З того часу в мене відкрилися очі і на "материнську любов"(це при тому що вона для мене зробила надзвичайно багато, але між здоров'ям з гідністю та соціалізацією через "освіту" моя мати обрала друге, бо статус в рідному бараці зони для неї має більшу вагу, ніж здоровий глузд) і на "дружбу". 

На той час моя мама намагалася навчити мене математиці за допомогою психозів, мотивувала вона свої дії тим, що я буду рабом без знання математики, а зі знанням математики я буду рабом зі знанням математики. На вихідні я їздив до бабусі займатися натуральним господартвом, бабуся здавала в аренду половину хати, окремий флігель та на літо ще здавала неопалюване приміщення. Жили у бабусі, зазвичай, дамбасяни, які пишалися власним містом і в**бували на якомусь продуктовому супермаркеті чи ринку. Звісно, що бабусини гроші йшли до різних шахраїв, я та моя мама їх мало бачили. Взимку стовпчик термометра не перевищував 17-18 градусів, дамбасяни мерзли і скаржилися.

Особливе місце в родинному колі займали свята,

Після дев'ятого класу Донець пішов у бурсу, бо там годували і пиздили менше, ніж вдома, ще й по закінченню роботу давали. Після бурси він поступив до кримського "вишу" на заочку. Там йому давали знання програмування на прикладі бейсиків в різних позах різних ґатунків: VBA, GWBasic, QBasic та ще якісь балмеро- та борландоугідних потворах. У "виші" він познайомився з кримською татаркою, яка дуже берегла своє "дівоцтво" через релігію, тому мала статеві контакти виключно протиприродніми шляхами. Піхвою цього біднесенького дівчиська володів тільки Аллах, до того ж в Донця була одна серйозна перепона - він не кримський татарин, тому її родичі не схвалювали їхні відносини. Доки він там вчився, намагався допомогати цьому любому для нього сексуальному інвалідові, а оскільки Донець вчився на заочці й був прив'язаний до верстату, то скинув ці обов'язки на мене. Тому я робив за двох молодих інвалідів розумової праці курсові з програмування, фізику й математику.Грошей я з нього не брав, тіки бухлом, енергетиками і одного разу - підробкою лікарняного листа за допомогою струменевого принтера. (Після закінчення школи я пішов до бурситету, на фах зі списку лікаря. Оскільки там навчалися відбірні дегенерати, а оцінки виставлялися суто по лояльності, то вчитися мені не хотілося і я інколи "хворів".)  Так Wolfram Mathematica забезпечувала анальний секс Донцю. Я знаю мало фахівців взагалі, а фахівців саме жіночої статі я можу перелічити на пальцях рук. Звісно, що "українська" "освіта" це безглуздя, але найкраще на що здатна там переважна більшість жінок —  лише задовольняти чиїсь сексуальні потреби. З чоловіками ситуація краще ще  й тому, що вони не сподіваються тривало висмоктувати гроші з сексуальних партнерів, називаючи це "сім'єю". Як тіки допомога сексуальному інвалідові не була затребувана, то кримськотатарський расовий Аллах взяв своє, й вона кинула Донця. Зі слів однієї тамтешньої студентки, головує приймальною комісією цього "навчального закладу" педохвіл, який запрошує до себе додому для вирішення питань зі вступом.

Почалося моє входження а айті (в якості працівника) з того, що дочка маминої подруги звернулася до моєї мами по допомогу з програмуванням, а я на той час самотужки вивчив ексель, тому зміг допомогти заповнити таблицю та побудувати графік в екселі для її чи першого курсу "універу", чи останнього "айтішного" "коледжу". Після цього вона в мене закохалася й інколи просила мене перевстановити вінду й ще декілька разів просила зробити лаби. Її мати - кацапка з Білгороду(це така проміжна станція, ясно жеж що в Білгороді кацапи таким само чином з'явилися як і в Жидівську). Все життя тілібонькала на Путіна і Рассєюшку та за 3 копійки пропрацювала на заводі й терпіла знущання чоловіка-алканафта. До речі, закликала до окупації України, коли це ще не було мейнстримом. Воно вже здохло й нині її чорти в пеклі смажать! Її дочка пізніше стала викладачем в "українському" "ВИШі".

В 9 класі я перейшов до іншої школи, бо мені вдалося переконати маму що мені не зовсім комфортно у тій руськоязическькій школі. Це мабуть не зовсім правильний прикметник, бо головні відмінності полягали не в шкільній програмі й навіть не в мові викладання, і боже збав - не в рівні володіння якоюсь мовою, натомість головні відмінності між школами такі ж як і у в'язниць - вони можуть бути чорними (блатними) або червоними (актвістськими, себто очолює адміністрація). Руськоязичеська школа була виразно червона, а нова більше хилилася до чорної. Про мою нову школу я раніше чув як про оплот злочинності, хоча це так і було, проте варто зазначити, що коли говорять про якусь злочинність, но мають на увазі "низову", а не злочинні дії адміністрації, і цією "низовою" злочинністю лякають різних лохів-аутистів, які не те що на вчинок наважитися, але й вийняти з рота *** ясно висловлюватися нездатні. Там я знайшов друзів та врешті-решт зрозумів, що злочинність це не так і погано. Центральна вулиця того району, де я жив, називалась іменем одного з керівників, які спричинили Голодомор 1932-1933 рр. Я деякий час спілкувався з дамбаськими домушніками (які щиро вважали, що годують всю Україну), так от вони принаймні знали, що в роботяг красти погано, хоча і не завжди дотримувалися цього правила. КарнийКримінальний кодекс і суддівська практика призначає за викрадення автомобілів такі терміни, що знаходяться поряд з вбивством, тому шлях від домушніка до мокрушніка вони долають без перешкод. Багато представників кримінального світу, особливо ті які заробляють на життя своїм злочинним фахом, більш гуманні, ніж школярі, їхні батьки та адміністрація шкіл. В кримінальному світі заведено, що за всяке криве слово доведеться відповідати. Головним чинником, який робить з кримінальників звірів - менти, бо ті неофіційно їх затримують і катують, тому досвідчений злочинець, аби вийти з ментівського оточення може вбити мента і совість не гризтиме. Так от, на відміну від фахових злочинців, існують породження робітничого району, які залюбки знущатимуться з жертви, а підрахунку терміну увязнення ці особи не ведуть. Найгидкіше є те, що в тому районі, де я жив, складно розрізнити жертву і злочинця (а часто і мента), себто це тимчасовий стан, а за інших обставин могло би бути навпаки. В цьому болоті складно здивувати якимось злочином, бо все там прокляте, або іншими словами, те наркоманське кубло досягло сингулярності (поясню докладніше). Статистика смертей між школами не дуже відрізнялася, але в тому соціалістичному змаганні по смертності перемогла моя нова школа завдяки своїм славетним вихованцям, які мали час і натхнення та не зважали на винагороду -- два школяра відтяли голову третьому, коли намагалися того пограбувати, а потім, з почуттям виконаного обовязку, полізли в люка, вилізли через декілька вулиціь та пішли до компютерного клюба різатися. Лише відтинання голови призвело до зміни шкільного керівництва, інші смертельні випадки ні на що не впливали, а тим більше на несмертельні (залякування, примус, знущання) ніхто не звертав уваги. Звичайно, моїй матері це не стало на заваді щоби порішати питання (рідкісне явище, до речі) з переведенням мене до тієї школи. Вона занесла хабаря в приймальню секретареві щойно призначеного директора, тому вони погодилися. З тих смертей, що були в руськоязическькій школі, найкраще мені запам'яталися - смерть астматика, який не мав кислородної подушки та пішов смалити шини на уроці праці та смерть мого знайомого, який програвся в карти і втопився в місцевому ставку - котловані. Колтован це важлива складова місцевого ландшафту. Як і багато водойм, його викопала радянська влада, аби заводам, яких там туєва хуча, було де скидати відходи виробництва. Там майже все місцеве населення купається і топиться за сумісництвом. Існує легенда, що коли туди поліз ментівський пірнальник за якимось трупом, то він не знав якого саме трупа потрібно витягати.

Вагомим культурним чинником на той час був блатняк, все було просякнуто його присутністю, але в той же час раціонального зерна в цій культурній течії ставало все менше, бо її питомі носії або помирали або симулювали власні поняття. Варто зазначити, що блатняк не тотожний злочинності, проте вони в минулому були взаємопов'язані. Раніше елітою організованої злочинності були злодії в законі (короновані злодії). Ті злодії, які почали свою діяльність до 80-х років 20 століття називаються непманевськими (від ленінської нової економічної політики) - вони є клясичними, пізніше виникла генерація спортсменів - радянська влада багато каратистів посадовила у в'язниці, підтримувала культи жорстокості, мілітаризму, не забезпечувала гідно вигодованих нею чинних спортсменів. Спортсмени не дуже шанували блатні поняття, проте мали кращу фізичну форму ніж непманівські злодії. Пізніше постала ще генерація апельсинів - вони просто купили собі статус коронованого злодія. Згідно клясичних блатних понять, злодій не може бути підприємцем, не повинен володіти нерухомістю та не повинен мати родину. Ці поняття справді полегшують злочинну діяльність, оскільки позбавляють ментів вагомих важелів впливу. Ще одне з блатних понять каже, що для бандюка пасивний гомосексуалізм це погано, а активний - добре (справжні чоловіки) і вважають, що активні гомосексуалісти це не відносяться до гомосексуалістів.

Трошки сучасних реалій:
Підприємець заборгував бандюкові великі гроші, тому підприємство фактично належало бандюкові й кажен день йому капав кеш. Саме підприємство займається вуличною торгівлею, тому має багато "неврахованої" готівки, яку безвольний горе-підприємець намагається спустити на наркотики. Через це бандюк покликав працювати на це підприємство вантажником і шпигуном за сумісництвом напівжида, який мав доповідати про дії підприємця. Окрім того, бандюк має свою людину серед ментів, тому знає заздалегідь про рейди на вуличних торговців. Він чудово усвідомлював, що такі дії протирічать блатним поняттям, і виправдовувався в першу чергу перед собою (тим що всі так роблять), а в другу - перед приблатньонним шпигуном (тим що він тільки борг збирає), але наказав нікому про це не пятякати. Саме тому я питав в напівжида чому бандюк визнає блатні поняття вибірково? То може він і в сраку гатиться? Це питання доставило деякі незручності опитуваній особі.

Джерел злочинності дуже багато, але у 80-х роках економічна політика уряду (особливо хиби плянової системи і заборона підприємництва) і поразка СРСР в Афганістані призвели до зубожіння населення. Будьяка самозайнятість була злочином, а всі підприємці - злочинцями. Оскільки існував дефіцит товарів повсякденного вжитку, то існували економічні злочинці, що звалися цеховиками, які виробляли ці затребувані товари. Часто вони збиралися разом десь на конспіративній квартирі чи взагалі у закинутих будівлях - утворювали тимчасовий цех і працювали так тиждень-два, а потім, після завершення партії товару, знищували речові докази. Існував й інший шлях - керівники підприємств різних ланок виготовляли продукцію в більших обсягах, ніж від них вимагало керівництво, а продукцію вони могли збувати прямо у власній мережі розповсюдження! Таким чином підприємці перейняли частину блатних понять, бо мали спільні з бандюками проблеми, а бандюки тим цеховикам заздрили і мріяли ними бути. З тих пір підприємці хочуть корову менше годувати, більше доїти, бажано корову і сіно вкрасти, а якщо заведеться конкурент, то його треба вбити, його корову забрати собі, а дохід від витрачати на статусні речі. Саме тому нині "українські" підприємці з таким мисленням (а іншого нема) виглядають як неандертальці, але на початку 80х це було природньо: вони були немов гієни на трупі Імперії, а те що вони крали було до того вже вкрадане Імперією - від засобів виробництва до сировини.

Дещо про комп'ютерні ігри, в які я тоді грався: Шутери (Blood, DOOM1/2, Quake 1, Wolfenstein, Hexen, Duke Nukem, Shadow Warrior), Bedlam (робот в ізометричній проєкції ходить по місту і вбиває людей), Diablo, Goblins 2(квест), Sexxonix(відкривати поступово малюнки), Tomb Raider(квадратні цицьки на які полює квадратний тигр, комп люто лагав, тому це більше на слайд-шов скоже), FlashBack, Prince of Persia, Stormlord, Jackrabbit Jazz, Dangerous Dave 2, Пригоди піонерки Ксенії, Prehistorik 2, Abuse, Alladin, RTS (Starcraft, BroodWar, WarCraft 1, Settlers 2, Dune 2, Sim City (древня монохромна гра) ) Ігри для відеоприставка Dendy: (Chip&Dale, Felix, Battle Toads & Double Dragon, Ninzja Turtles, Robocop 2, Duck Tales, Terminator 2: Judgment Day), Автосимулятори (Need For Speed 2, Twisted Metal 2, Test Drive 4), Elite (керування зорельотом), Авіасимулятири (F-15, F-29), King`s Bounty 2(можливо в старших класах), Zoom!(1988, пакманоподібна ізометрія, але ймовірно я грав в неї до середніх класів)

В дошкільному віці, а може й молодшій школі я грав на аркадних автоматах (здається з сегою в середині) в Мортал Комбат 2 в місцевому ДК, там автомат жер різні жетони(постійно змінював "дієту"), з жетонами метра включно. Пам'ятаю добре, бо щось в тому автоматі коротило й він "кусався".

В іграх, особливо шутерах, мені подобалася сама атомосхвера, а більш за все - лавкрахтіянська.

#освітяни #Дніпрожидівськ #секс #айті #анал #орал #кримські_татари_гатяться_в_сраку #іслам #водка #пльотка #новороси #Сталін #Blood #Крим #жиди #Дон #QBasic #хвороби #Wolfram #Mathematica #матан #педохвілія #москалі #дитинство #план #іспанці #Excel

105

Re: 0xDADA11C7

0xDADA11C7 написав:
Прихований текст

Ще буду пиляти, але мені треба для спогадів обійти знайомі місця та напитися, а мені ніколи, тож поступово дописуватиму.

В мене питали як я увійшов в айті, в які ігри я грав, тому доведеться писати мемуари про 5 год свого життя - з 5-го по 9-й клас. Це було пізднє дитинство, страшне і сумне. Спершу, я мушу розказати трохи про попередні серії... Я звичайна радянська потвора, результат червоного експерименту по схрещуванню "інтилигенції"(мати) з "робітничим класом"(батько), звичано що сім'ї не вийшло, бо це протиприродний союз, і, мабуть, більш протиприродний, ніж в письменника сплаттерпанку Клайва Баркера з негром.

Клайв Баркер з Армстронгом

https://lurkmore.so/images/f/f9/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%80_%D0%B8_%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B3.jpg
http://www.clivebarker.de/Portrait/biographie/david.jpg

Завдяки славетній радянській медицині я мав піздецому проблеми зі здоров'ям від першої хвилини свого життя, деякі лікарі казали "не возіться з ним - все одно помре" й через розумову відсталість (окрім всього, на вмене впливали дуже сильні ліки) я ледве пішов до загальноосвітньої школи. Звичайно, що "українська держава" вирішила за мене, що я москаль, тому місцева загальноосвітня школа була рускоязичеська (як казала одна відома українська духовна особа), навіть з кавказцем чи татарином "президентом" школи (адміністрація гралася в шкільне самоврядування), ліл. Десь в середніх класах школи я одержав від свого лікаря (царство йому небесне) список дозволених фахів, якими я міг займатися. Там просто "пір духа" (читається разом) - бджоляр, санітар, ... ніякого кодингу там не було і близько. У мене вдома був комп, саме чере те що моя мати була програмістом, звичайно , що вона берегла мене від впливу комп'ютера якмога краще, але комп все ж був і вона була часто на роботі, тому вберегти не вдалося. Моїм другом дитинства (ще з дошкільного часу) був майбутній недоблатний недоавторитет, який вже тоді страждав на клептоманію. Зараз він має кілька ходок й опустився майже до мордування немовлят, як цар Ірод. Коли була можливість, то ми цілими днями грали в діабло, старкрафта, твістед метал 2. Атмосхвера в ті часи була "весела", більшість моїх навколошкільних знайомих сиділи на чомусь - трамадолі, траві та на всьому, що горить, одне з вадами серця пячило "коньяком" (ясно жеж що шмурдяк, а наліпка бреше, бо в Радянській Росії ніяких коньяків не існує), а один напівжид, який хворів на астму палив. В моєму околотку багато школярів йшли не до школи, а в підвал і там напивалися до ригачки й накурювалися плану. Коли Асматика, що так чинив (палив не тіки звичайні цигарки, а й напивався до ригачки в підвалі), привели до психолога у 5-му класі, то він розумів що правду казати нізя й виправдовувся, що його в молодших класах побила вчителька (таке було насправді), тому йому до школи йти не хотілося. Вдома він жив у свинарнику через батька-алкаша, його мати мала вищу освіту, але тяжко працювала й 3 копійки заробляла несвоєчасно. Дніпрожидівські жиди це такі страшні потвори, з якого боку не поглянути - хоч з ізраїльського, хоч з українськог, хоч з марсиянського. За часів радянської влади вони зреклися власної мови й культури (ідиш), закон Мойсея позабували, бо до синагоги не ходили (в жидівську була одна занедбана), а тіки москальський чобіт лизали (і  зараз лижуть) і русскімі мріяли записатися та тілібонькають на імперію чи не більше за москалів. Зараз Ізраїль їм гуманітарку шле, так тварин і привчив ходити до "культурного центру", де вони вчать якийсь волапюк за жрат, а ті богослужбові книжки, якими послуговувалися їхні діди, вони вже не розуміють. Так от, його мати мала проблеми з 5-ю графою, тому її не пускали до ВИШ'у, а як знайшла любого її серцю українського алканафта, змінила прізвище на українське, то поступила куди їй бажалося. Саме тому вона агітувіата знайомих, аби вони голосували проти незалежності України, бо упаси Боже прийдуть злі націоналістичні бендерівці й будуть каленими хуями їбати жидів у сраки та забирати награбоване (а "подароване" імперією дорівнює награбованому, не забувайте). Втім їхнє скавучання про бєндєрєвцєв це нормальний стан, хіба що в могилі заспокояться біднесенькі. Ще однією складовою населення дніпрожидівська є "іспанці". В Іспанії комуняки й різні недолюдки воювали проти Іспанії на чолі з Франко. Комунякам допомагав Радянський Союз. Тобто проти Іспанії воювали такі ж "іспанці", як сепаратист "мотрола" - "українець".  Все це мало чим відрізняється від "громадянської війни" (як бреше російська пропаганда) в Україні. Так от, оці комуністичні недолюдки відправили своїх виродків на виховання москалям у дитячі будинки (читайте "інкубатори русскіх"), потім комуняцькі виродки, як люблять казати ненависники націй, всі зі всіма перемішалися (про "іспанців" це чиста правда) й воно породило ще воніше — рускаязичеське населення з надмірним ухилом в блядство. Через проблеми зі здоров'ям, здоровий глузд та смак я не міг соціалізуватися, як вищезазначені персонажі.

Я потрапив в 5-й новий клас, там всі були схиблені на сексі, а особливо один учень, він мав садистичні нахили, через що неодноразово у лікарні лежав й йому навіть великі пиздюліни не допомагали(одного разу він "впав в люк вниз головою"). Я не знаю, може їх всіх мордували педохвіли, але в них була гомоієрархія, що ґрунтувалася на оральному сексі, ані до, ані після я таких стурбованих не бачив. Той оральний гомоієрарх великий пішов до армії на контракт, я навіть не знаю як його туди взяли, бо він все дитинство по різних психіатричних закладах тинявся.
В школі я також мав друзів. Одним з них був син слідчого. Батько (слідчий по тяжким злочинам) боявся за свого синка, тому приводив його за ручку, а потім я зустрічвся з ментівським сином й ми виходили крізь инші двері, обходили школу й дивилися всід його батькам, які з почуттям виконаного обов'язку уходили, а ми йшли гуляти щоби не чути цих клімактеричних істеричок й їхніх холуїв. Навіть хотіли з дому втекти, бо так жить нізя. Зараз ментівський син - справжній новорос й тілібонька на Сталіна. Звичайно, що син слідчого розповідав мені про різні тяжкі злочини з батьківської практики.
Ще один друг був(за нашими мірками) багатим американським митцем. Зараз інколи співає ротом й крутить гузном на телебаченні , в школі з'являвся рідко через роботу й хвороби.
Ще одним моїм другом був Донець - хороша людина насправді але пішов він на хуй., який заздрив мені через те, що мої батьки розлучилися і я мав право на пільгове харчування. Він завжди москалів любив за парядок, навіть не за гроші. Тоді я на прикладі його батьків зрозумів що таке лохи й довбойоби в термінальній стадії - йому батьки таке пекло влаштували, що навіть алканафтам би не хватило завзяття на таке. Його мати - держслужбовець, а батько (схожий на безхатька, син про нього казав, що якби той одягнув протигаз, то в нього лище б спитали — чому ти зголив брови?) займався лагодженням комп'ютерів, заробляти гроші вони не вміли, а витрачати тим більше, зате сварили сина, били й не годувли. Це все садомозахістичне дійство супроводжувалося синівською любов'ю до батьків, він подарунки їм на свята дарував, а вони пиздили його, один одного, й зароблені гроші витрачали на охорону помешкання. Через те, що його батьки не платили в різні шкільні хвонди -- його пиздв класний керівник майже на кажному другому уроці. Таке тривале пагане життя призвело до того, що він став робити з першого погляду нелогічні речі - стучати на мене класному керівникові, красти наклейки в шкільного бариги (а зловився він коли вкрав і не виклав те що він вкрав з портхвелю, пішов красти далі). Коли ми залишалися на чергування - мити підлогу в кабінеті, то я часто крав в тих кабінетах хвантастику, а коли мені було страшно, то я клав книжки в його сумку й непомітно забирав потім, чи просто просив віддати. Саме він показав мені чудову гру - Blood, яка мабуть посідає перше місце в моїх уподобаннях, особливо з українською озвучкою сектантів "О мама мія санта лючія, та що ж це за москаль", "Чи є хто ліпший за мене?", "Дайте гранату, я йому зараз перцю в дупу наштовхаю". Там все таке няшне - можна палити ворогів живцем, колоти вилами, буцати відрубану голову, ня! Ще він через тягу до прекрасного грав у дитячу гру "Піжама Сем", ліл. Після дев'ятого класу він пішов у бурсу, бо там годували і пиздили менше, ніж вдома, ще й по закінченню роботу давали. Після бурси він поступив до кримського "вишу" на заочку. Там йому давали знання програмування на прикладі бейсиків в різних позах різних ґатунків: VBA, GWBasic, QBasic та ще якісь балмеро- та борландоугідних потворах. У "виші" він познайомився з кримською татаркою, яка дуже берегла своє "дівоцтво" через релігію, тому мала статеві контакти виключно протиприродніми шляхами. Піхвою цього біднесенького дівчиська володів тільки Аллах, до того ж в Донця була одна серйозна перепона - він не кримський татарин, тому її родичі не схвалювали їхні відносини. Доки він там вчився, намагався допомогати цьому любому для нього сексуальному інвалідові, а оскільки Донець вчився на заочці й був прив'язаний до верстату, то скинув ці обов'язки на мене. Тому я робив за двох молодих інвалідів розумової праці курсові з програмування, фізику й математику. Грошей я з нього майже не брав, тіки бухлом й енергетиками. Так Wolfram Mathematica забезпечувала анальний секс Донцю. Я знаю мало фахівців взагалі, а фахівців саме жіночої статі я можу перелічити на пальцях рук. Звісно, що "українська" "освіта" це безглуздя, але найкраще на що здатна там переважна більшість жінок —  лише задовольняти чиїсь сексуальні потреби. З чоловіками ситуація краще ще  й тому, що вони не сподіваються тривало висмоктувати гроші з сексуальних партнерів, називаючи це "сім'єю". Як тіки допомога сексуальному інвалідові не була затребувана, то кримськотатарський расовий Аллах взяв своє, й вона кинула Донця. Зі слів однієї тамтешньої студентки, головує приймальною комісією цього "навчального закладу" педохвіл, який запрошує до себе додому для вирішення питань зі вступом.

Почалося моє входження а айті (в якості працівника) з того, що дочка маминої подруги звернулася до моєї мами по допомогу з програмуванням, а я на той час самотужки вивчив ексель, тому зміг допомогти заповнити таблицю та побудувати графік в екселі для її чи першого курсу "універу", чи останнього "айтішного" "коледжу". Після цього вона в мене закохалася й інколи просила мене перевстановити вінду й ще декілька разів просила зробити лаби. Її мати - кацапка з Білгороду(це така проміжна станція, ясно жеж що в Білгороді кацапи таким само чином з'явилися як і в Жидівську). Все життя тілібонькала на Путіна і Рассєюшку та за 3 копійки пропрацювала на заводі й терпіла знущання чоловіка-алканафта. До речі, закликала до окупації України, коли це ще не було мейнстримом. Воно вже здохло й нині її чорти в пеклі смажать! Її дочка пізніше стала викладачем в "українському" "ВИШі".

Дещо про комп'ютерні ігри, в які я тоді грався: Шутери (Blood, DOOM1/2, Quake 1, Wolfenstein, Hexen, Duke Nukem, Shadow Warrior), Bedlam (робот в ізометричній проєкції ходить по місту і вбиває людей), Diablo, Goblins 2(квест), Sexxonix(відкривати поступово малюнки), Tomb Raider(квадратні цицьки на які полює квадратний тигр, комп люто лагав, тому це більше на слайд-шов скоже), FlashBack, Prince of Persia, Stormlord, Jackrabbit Jazz, Dangerous Dave 2, Пригоди піонерки Ксенії, Prehistorik 2, Abuse, Alladin, RTS (Starcraft, BroodWar, WarCraft 1, Settlers 2, Dune 2, Sim City (древня монохромна гра) ) Ігри для відеоприставка Dendy: (Chip&Dale, Felix, Battle Toads & Double Dragon, Ninzja Turtles, Robocop 2, Duck Tales, Terminator 2: Judgment Day), Автосимулятори (Need For Speed 2, Twisted Metal 2, Test Drive 4), Elite (керування зорельотом), Авіасимулятири (F-15, F-29), King`s Bounty 2(можливо в старших класах), Zoom!(1988, пакманоподібна ізометрія, але ймовірно я грав в неї до середніх класів)
В дошкільному віці, а може й молодшій школі я грав на аркадних автоматах (здається з сегою в середині) в Мортал Комбат 2 в місцевому ДК, там автомат жер різні жетони(постійно змінював "дієту"), з жетонами метра включно. Пам'ятаю добре, бо щось в тому автоматі коротило й він "кусався".
В іграх, особливо шутерах, мені подобалася сама атомосхвера, а більш за все - лавкрахтіянська.

#освітяни #Дніпрожидівськ #секс #айті #анал #орал #кримські_татари_гатяться_в_сраку #іслам #водка #пльотка #новороси #Сталін #Blood #Крим #жиди #Дон #QBasic #хвороби #Wolfram #матан #педохвілія #москалі #дитинство #план #Excel

Дуже кльово написано. Після таких історій хочеться закидати країну ядерними бомбами.

Подякували: 0xDADA11C7, P.Y., leofun013

106

Re: 0xDADA11C7

класний стиль, одне прохання - більше абзаців будь-ласка
(багато тексту - це добре, текст стіною без абзаців - важко оку читати)

Все на світі, як вода, Світла радість і біда.
Все тече і все біжить в нікуди,
Все на світі, як пісок, Залиши на ньому крок,
Змиє все вода, було й так буде.
Подякували: 0xDADA11C7, ostap34PHP2

107

Re: 0xDADA11C7

Трохи допиляв, наступні плани - впродовж місяця буде великий інсайд по одному з найбільших розважальних жидівських підприємств Дніпрожидівська (пробачте за тафтологію), навіть маю кул сторі з міським головою.

Подякували: Chemist-i, 221VOLT2

108

Re: 0xDADA11C7

0xDADA11C7 написав:

Трохи допиляв, наступні плани - впродовж місяця буде великий інсайд по одному з найбільших розважальних жидівських підприємств Дніпрожидівська (пробачте за тафтологію), навіть маю кул сторі з міським головою.

Де інсайд?

x
Подякували: 221VOLT1

109

Re: 0xDADA11C7

Де пропав 0xDADA11C7?

...
Подякували: 221VOLT1

110

Re: 0xDADA11C7

Це і ё холодна повість.

111

Re: 0xDADA11C7

Атмосхвера в ті часи була "весела", більшість моїх навколошкільних знайомих сиділи на чомусь - трамадолі, траві та на всьому, що горить, одне з вадами серця пячило "коньяком" (ясно жеж що шмурдяк, а наліпка бреше, бо в Радянській Росії ніяких коньяків не існує), а один напівжид, який хворів на астму палив. В моєму околотку багато школярів йшли не до школи, а в підвал і там напивалися до ригачки й накурювалися плану.

багато моїх однокласники з 5го по 9тий клас, більш полюбляли "момент" та "дихлофос".

112

Re: 0xDADA11C7

cheappi386 написав:

Атмосхвера в ті часи була "весела", більшість моїх навколошкільних знайомих сиділи на чомусь - трамадолі, траві та на всьому, що горить, одне з вадами серця пячило "коньяком" (ясно жеж що шмурдяк, а наліпка бреше, бо в Радянській Росії ніяких коньяків не існує), а один напівжид, який хворів на астму палив. В моєму околотку багато школярів йшли не до школи, а в підвал і там напивалися до ригачки й накурювалися плану.

багато моїх однокласники з 5го по 9тий клас, більш полюбляли "момент" та "дихлофос".

5й клас ?
0_0

113

Re: 0xDADA11C7

і таки шо,  зараз якось інакше?

Все на світі, як вода, Світла радість і біда.
Все тече і все біжить в нікуди,
Все на світі, як пісок, Залиши на ньому крок,
Змиє все вода, було й так буде.
Подякували: LoganRoss, /KIT\2

114

Re: 0xDADA11C7

vtorgashov написав:
cheappi386 написав:

Атмосхвера в ті часи була "весела", більшість моїх навколошкільних знайомих сиділи на чомусь - трамадолі, траві та на всьому, що горить, одне з вадами серця пячило "коньяком" (ясно жеж що шмурдяк, а наліпка бреше, бо в Радянській Росії ніяких коньяків не існує), а один напівжид, який хворів на астму палив. В моєму околотку багато школярів йшли не до школи, а в підвал і там напивалися до ригачки й накурювалися плану.

багато моїх однокласники з 5го по 9тий клас, більш полюбляли "момент" та "дихлофос".

5й клас ?
0_0

Ласкаво просимо в реальність.

Подякували: 221VOLT1

115

Re: 0xDADA11C7

Altair8800 написав:

Ласкаво просимо в реальність.

кожен сам формує свою реальність.
Для нас наприклад героями були Шварц та Брюс Ли - та значний час ми проводили у залі що б хоть трішки бути схожими. А тако ж наприклад Ерік Адамс. Якось дивно  - слухати Manowar та труїтися діхлофосом.
Ну й крім того  - все залежить від батьків.

Робіть що хочете - людина створена вільною
Подякували: Torbins, 221VOLT3

116

Re: 0xDADA11C7

varkon написав:

Ну й крім того  - все залежить від батьків.

Не все.
В формулюванні світоглядує бере участь все ваше оточення - одними батьками тут не обходиться.
І не тільки зовнішні, а й внутрішні чинники: як ви сприймаєте інформацію і що з нею робите. Можливо навіть ваші персональні схтльності до певних дій.
Виховання батьками відіграє значущу роль, але не 100%.

Подякували: varkon, 221VOLT2

117

Re: 0xDADA11C7

Altair8800 написав:
varkon написав:

Ну й крім того  - все залежить від батьків.

Не все.
В формулюванні світоглядує бере участь все ваше оточення - одними батьками тут не обходиться.
І не тільки зовнішні, а й внутрішні чинники: як ви сприймаєте інформацію і що з нею робите. Можливо навіть ваші персональні схтльності до певних дій.
Виховання батьками відіграє значущу роль, але не 100%.

Погоджуюсь і приєднуюсь. Не все.
Мене як сов'єти не пресували, а ти ба, а їхнього прихильника не виховали.
Генетика теж має визначальну роллю.
Бо як на своєму прикладі в родині не показуєш приклад, на твою думку позитивний. А "люди" не "твого" роду, не сприймають цього. І навпаки, ніяких зусиль не прикладаєш, а люди мого роду ведуть себе як тобі до серця.

Подякували: 221VOLT1

118

Re: 0xDADA11C7

куди зник пан DADAщосьтамще?? Куди ви його діли??

Говоріть українською! Живіть українською! Відчувайте українською!
Подякували: HetmanNet, ostap34PHP2

119

Re: 0xDADA11C7

FakiNyan написав:

куди зник пан DADAщосьтамще?? Куди ви його діли??

певно закрився у винному погребі та пише нову порцію мемуарів?))

Все на світі, як вода, Світла радість і біда.
Все тече і все біжить в нікуди,
Все на світі, як пісок, Залиши на ньому крок,
Змиє все вода, було й так буде.

120

Re: 0xDADA11C7

Пан Дада живий здоровий, інфа 100%.

x
Подякували: 221VOLT, HetmanNet, ostap34PHP3