Оце я ненавидів математику саме за те, що вона завжди викладалася як річ сама у собі... математика заради математики, без будь-якого застосування... От коли побачив реальні застосування, стало трохи цікавіше, однак, все одно, зараз в житті вона мені складніша за прості пропорції дуже рідко пригождається... але ж я не працюю в геймдеві, як колись теж мріяв...
По темі. Особисто мені здається, що будь-яка сфера може бути як цікавою, так і нудною і це більше залежить від певних обставин, а не від самої цієї сфери... Принаймні для мене так. Коли дають багато свободи для творочості, а складність задач не перевищує мої можливості, тобто я відчуваю, що в мене дещо виходить - мені це подобається. А от коли вимагають щоб було все в точності отак і отак, ще й сама задача така, що мізки тріщать, а потім ще їх і потрахують за пропущений дедлайн, то... самі розумієте.
Ще кажуть, що роботу треба мати таку, щоб подобався сам процес, але я такої роботи в своєму житті не пам'ятаю, я завжди був заточений на результат... якщо з результатом фігово, то й життя не радує.