dot написав:Vo_Vik написав:VTrim написав:A v Ëvropi istoryčno bula kyrylyšja, ale biljcistj pereïxala na latynyšju?
Še rahuljsjkyj karho kuljt.
Rumuny, čexy, slovaky i xorvaty korystuvalysj kyrylyšeü pevnyj čas.
Я навіть більше скажу. СРСР — мода на интернаціоналізм ж! — плянували лятінізацію.
І, до речі, багатьом народам СРСР довелося пережити спершу латинізацію, а тоді кирилізацію. До чого це призвело: якщо черкеський хлопчик писав листа своїй черкеській бабусі, то не міг застосувати ні черкеську латиницю, якої не вчив він, ні черкеську кирилицю, якої не знала бабуся — а отже, був змушений писати російською мовою. Це ж стосується й виданих раніше книг — для покоління, що виросло після чергової зміни алфавіту, вони ставали папером з кракозябликами. Бажаєте й українській мові такої ж щасливої долі?
Якщо українській мові якась латинізація й допоможе, то лише латинізація російської мови — ідеальний спосіб ослабити головного конкурента. Ну а така ж травматична реформа української графіки ослабить, відповідно, саму українську мову й примножить кількість тих, хто українську мову знає гірше, ніж російську й англійську.
dot написав:Також коли враховувати Туреччину як Европу і тільки про перехід на лятиницю…
Порівняли. Османська арабиця для тюркських мов справді була незручною, що вело до низького рівню грамотності серед турків (і, до речі, реформа включала й зміну самої мови — очищення її від персизмів та арабізмів, наближення до мови простих турецьких селян). Окрім складної графіки (яку важко, наприклад, пристосувати до друкарської машинки), проблемою була й консонантна природа арабиці — там просто не було необхідних засобів для фонетичної передачі голосних звуків, які в тюркських мовах відіграють важливу роль.
Українська кирилиця таких недоліків не має. Якихось додаткових фонетичних засобів латиниця порівняно з нею не дає — навпаки, щоразу кидає нас у роздуми, як передавати той чи інший звук, якого в латинській мові не було.
dot написав:Коротше, перелїк немаленький, еге ж?
О, так — нам слід рівнятись на середньоазіатські диктатури, що до ХХ ст. не мали й власної літератури (ну а де ще зараз відбувається перехід з кирилиці на латиницю?). Їм просто нема чого втрачати, бо на їхніх мовах нічого цінного створено не було.
dot написав:Слїд зазначити, що білоруси теж були близькі до латиницї.
У білорусів інша історія: за деякими ознаками, первинною в них є саме латиниця, побудована за зразком польської, кирилиця ж є, фактично, її транслітерацією засобами російської графіки — така собі ярижка, власне ж старобілоруська писемна традиція відмерла чи була поглинута російською. Тоді як українська кирилиця розвинулася на власне місцевому ґрунті (тобто, можна простежити поступовий перехід від етимологічних систем, близьких до староукраїнської кирилиці, до фонетичних правописів сучасного зразка), а нашвидкоруч сконструйована українська латиниця впроваджувалася приблизно тими ж методами, що й ярижка.