Очевидно, маються на увазі децентралізовані p2p-системи як протилежність централізованим клієнт-серверним, я правильно зрозумів топік-стартера? А те, що він пропонує, є просто тимчасовим бекапом веб-сайтів, на випадок, коли вони лежать? Ну добре, а що це дасть поверх того, що дає централізований веб? Практично нічого. Якщо сайт лежить тимчасово через наплив користувачів, то далі або сайтовласник купує кращий хостинг, або користувачі переконуються, що там нічого нема, й наплив припиняється — тобто, проблема вирішується сама по собі.

Справжня проблема вебу полягає в тому, що сайти закриваються, реорганізуються — старе посилання на той же ресурс через якийсь час може стати битим, і зовнішні посилання на достатньо старій веб-сторінці практично завжди переважно биті. Бекап останньої версії нікого не рятує, бо на останній версії сайту ми побачимо, наприклад, привіт від godaddy, абсолютно ніяк не пов'язаний з корисною інформацією, яка тут була. Скоріш, потрібна «машина часу» з можливістю повернутися до версії сайту, що була колись — тобто, щось назразок web.archive.org, але децентралізоване. Крім того, копіювання сайтів у вебархів відбувається хаотично-вибірково — нам же якимось чином треба забезпечити повне копіювання всього. Також є сайти, побудовані за технологіями, що значно ускладнюють чи унеможливлюють їх копіювання.

Головне питання: хто всі ці дані зберігатиме, і яка в нього буде мотивація до цього? Особливо якщо йдеться про щось велике за розміром, як відеоконтент, включно з чиїмись нудними відеоблогами, які майже ніхто не дивиться.