В C та C++ є два способи ітерувати крізь масив: індексами

int arr[max];
...
for(size_t i=0;i<max;++i) {
    printf("%d",arr[i]);
}

та вказівниками

for(int *i=std::begin(arr);i<std::end(arr);++i) {
    printf("%d",*i);
}

Другий спосіб має певні переваги, зокрема вказівник i містить інформацію і про поточний стан ітерації, і про поточний об'єкт в масиві (через оператор *). Це, при певному рівні програміста, покращує читаність і зменшує ймовірність помилки всередині циклу (в першому випадку доводиться вказувати дві змінні - arr та i, а в другому - тільки i).
Але масиви - це не єдині колекції в C++. Для set-ів, map-ів і т.д. теж хочеться мати засіб для ітерування, і бажано, уніформний з масивами, щоб код для ітерування можна було застосовувати для різних колекцій з мінімальними змінами. Номери для них дуже незручні (обчислення, який елемент в set-і 8-й, потребує окремого циклу), а у вказівників не працює оператор ++ - від простого збільшення вказівника на елемент list-а ми потрапимо на казна-що, а не на наступний елемент. Тому створені окремі об'єкти - ітератори, які, як і вказівники, містять інформацію як про поточний стан, так і про поточний об'єкт. І оператори ++ та * для них працюють схоже на те, як вони працюють із вказівниками: * повертає поточний об'єкт (посиланням), а ++ переходить на наступний об'єкт ітерації. Відповідно, якщо *a++ для вказівника означає "збільшити вказівник на розмір даних та повернути дані, на які він вказував до збільшення", то цей вираз для ітератора означає "перейти на наступний об'єкт ітерації і повернути посилання на той, який був до переходу".
А в табличці цей вираз робить рівно те, що написано в заголовку: ілюструє коректний вираз для ітератора.