Наскільки я розумію і довіряю поясненню тої людини, що мені колись це пояснила: Dogs and cats! - саме зі знаком оклику, то є така (ой я не філолог, щас наговорю тут ) форма висловлення емоції по відношенню до того, що відбувається: мається на увазі що може відбуватися між котами й собаками? Жахіття якесь, бійка, гвалт і т. п.

Якось в одному неякісно перекладеному фільму зустрічав таке, коли там йшли зомбаки, а один з героїв біжить і кричить "Коти! Собаки!" Ну, так переклали чуваки... Що мало означати: "Жах! Караул!"

Ото ж коли дощить, що аж коти й собаки, то можна ще сказати: "Дощ ллє просто жах!"

А в інтернеті я ще зустрічав байки, що то вода з каналізацій Англії вимивала втоплених бездомних котів та собак і тому так кажуть... але я гадаю то дурниці.

Синематичний url. Але я би так і писав слуґ. В принципі в залежності для кого пишете. Можна і як слимак перекласти. Не думаю що термінологія вже встановлена.

Ще тут можна спитати.

1. Відколи це скорочення на голосну стали нормою? Як і розрив посеред кластеру приголосних (фактично, посеред літери в слові teXt).
2. Інтуїтивно сприймається як щось від «рятувати».
3. Якщо живого лінотипа востаннє бачили ще, мабуть, у минулому столітті, то придумувати для нього неологізми — якось анахронічно, а якщо ще й намагатися ці анахронічні неологізми прив'язати до сучасного поняття, аналогія з яким дуже неочевидна… Ну, ви зрозуміли.
4. Не кожен рядок тексту є slug'ом — з таким же успіхом можна було б перейменувати комп’ютер на елеприс (електронний пристрій).
5. Зверніть увагу: вилитий/складений (тобто, йдеться не про надрукований рядок, який ми читаємо, а штамп, яким цей рядок друкують).
6. Ймовірно, slug у контексті url походить не безпосередньо від друкарського терміну, а від https://en.wikipedia.org/wiki/Slug_(publishing) — тобто, скорочена робоча назва статті.

Новотвір має перевагу перед прямим запозиченням лише в тому випадку, якщо з новотвору простіше зрозуміти, про що саме йдеться. В даному випадку, вийшло дуже неінтуїтивно: в українській мові більшість коренів закінчуються на приголосну, тому «рятек» сприймається як «рят» плюс суфікс як у чеських прізвищах (Чапек, Гашек). Але навіть якщо комусь, окрім автора неологізму, вдасться розпарсити «рятек» як «рядок тексту», це нічого не пояснить: «рядком тексту» можна назвати будь-яку послідовність символів, чимось обмежену (чому увесь URL не «рятек»? Або десятий рядок знизу на веб-сторінці?). Тому які шанси, що слово приживеться й почне асоціюватися з даним поняттям? А поки не прижилося, його в українській мові, можна сказати, і нема — з таким же успіхом, будь-яка інша комбінація літер може виступати в цій ролі.

Якщо в двох словах описати дане поняття, то це «заголовок в адресі». І, мабуть, при перекладі доцільно використовувати саме такий описовий варіант. Робити з цього скорочення доцільно лише після того, як така описова назва стане сприйматись як однозначний відповідник slug (хоча абревіатура ЗВА й співзвучна зі словом «назва», що також плюс).

Якщо калькувати друкарський термін, то англійська вікі-стаття про нього зв'язана лише з німецькою Reglette. В українській мові є слово «реглет», але позначає не будь-який друкарський відливок, що поміщається в рядок, а лише пробільний матеріал відповідного розміру — тобто, тут тупик. (Хоча саме слово «відливок», в принципі, могло б передати дане поняття. Не впевнений, щоправда, чи справді його використовують у цьому значенні). Коротше, щось осмислене міг би порадити хтось знайомий з роботою друкарні в докомп'ютерні часи.

Але, знову ж, до даного поняття семантично ближчий не друкарський, а журналістський термін, що позначає не будь-який відлитий блок тексту висотою в один рядок (і, можливо, навіть не рядок у тексті взагалі), а саме назву статті/репортажу — погодьтеся, це ближче до тієї ролі, яку виконує slug в url. Цікаво, як українські журналісти передають це поняття (якщо, звичайно, воно використовується в їхній повсякденній практиці)?

Спробую озадачити місцевих філологів. Як одним словом перекласти слово "parent" у сенсі батьківська сторінка?
От батьківський елемент, батьківська сторінка - чудово звучить, жодних претензій, окрім одної занадто довго для форми редагування сторінки. Хотілося б одним словом.

Я вже трохи гуглив і декого запитував. Є такі варіанти:

Батько, прабатько - ІМХО, звучить по-дебільному, вибачте...
Предок - подобається більш-менш, але здається це русизм.
Пращур - щось не дуже подобається, але схиляюсь саме до цього варіанту.

Раптом маєте кращий варіант, пишіть. Дякую.

Польакаьу, ье шче слова без конкретного нашчадка і подекуди штибу того ж значіньа спільностьи штибу наРОД, вРОДа, поРОДа, РОДина.

Те що dutch це голандець, я знаю.Але є матюк англійською - "дєтч бєг", як його можно перекласти?

Як перекласти на українську "ansible vault" ?
у реченні "How to diff ansible vault changes?".
Контекст.