Саме так. Визначає, цикл зараз всередині слова чи зовні. Фактично функція лічить зміни станів з OUT на IN, тобто "входи" в слова - очевидно, їх стільки ж, скільки й слів.

a == b - порівняння. Якщо значення a та b однакові, повертає ненульове значення (істину), якщо різні - нульове (неправду), що й використовується в if.

if(age==100)
  printf("Вітаю, дідусю!");

a = b - присвоювання, замінює значення a на b.

a = 3;//значення a == 3
a = 5;//значення a == 5
printf("a = %d", a); //виведе значення a на цей момент, тобто 5

В C присвоювання також повертає присвоєне значення, яке можна використовувати:

a = b = 5;//те саме, що й a = (b=5) - спершу b стає рівним 5, а потім a теж.
a = (b = 3) + 1;//a==4, b==3

Хоча зараз загалом вважається дурним тоном так робити.
Ну і можна робити так:

a = a + 1;//збільшити a на 1; ясно, чому?

Цей вираз настільки часто використовується, що має альтернативні форми

a += 1; // те саме, що й a = a + 1;
++a; // те саме
a++; // а отут складніше: a збільшується, але значення всього цього виразу - СТАРЕ значення a

Відповідно,

if(age=100)
  printf("Вітаю, дідусю!");

можна умовно переписати як

age=100;
if(age)
  printf("Вітаю, дідусю!");

А оскільки ненульове значення розглядається як істинне, то цей код завжди виведе "Вітаю, дідусю!".

І так, ця потенційна помилка (плутанина = та ==) настільки дістала програмістів, що багато хто радить використовувати "Йода-нотацію" (на честь магістра Йоди), де в порівняннях одна змінна пишеться праворуч:

if(100==age)
  printf("Вітаю, дідусю!");

Тут вже = і == не переплутати, вираз 100=age не має сенсу.

Дякую за відповіді. Здається я зрозумів, але хотів би зробити деякі уточнення.

У нас є функція if

if (c == ' ' || c == '\n' || c == '\t')
            state = OUT;

Якщо її аргументи правдиві, то ми кажемо, що state = OUT, а тобто дорівнює нулю і завершуємо цикл. Але навіщо ми кажемо, що state = OUT, якщо в нас вже було попередньо зазначено, що state = OUT? Яким чином программа на це реагує? В принципі, в нас же ніяких видими змін не відбувається.

І далі, якщо наш if невірний, то ми переходимо до else if

else if (state == OUT) {
            state = IN;
            ++nw;

Тут ми порівнюємо значення state зі значенням константи OUT. Так як ми вже визначили на початку коду, що state=OUT=0, тоді вислів state == OUT - істина і ми виконуємо тіло функції.

Все, я зрозумів. Щиро дякую за відповіді! Просто в самій книзі дуже мало розписано пояснень до коду котрий там пропонується

Насправді я з вами погоджуся, адже вже з 1.5.4 глави стає все менш і менш зрозумілим пояснення і коди. Чи могли б ви щось порадити?

Я не з тих, хто пасує перед складнощами. Я вже почав, тож закінчу. Хоча питань буде - тьма тьмуща(: