Я за минулий місяць провів близько десяти співбесід на позицію джуніор девелопера. Найголовніше, що треба пам'ятати - це те, що існує певний шмат роботи, яку треба зробити, і роботодавцю потрібно знайти кандидата, який зможе впоратися з цим швидко та ефективно. Саме цю проблему й покликані вирішити співбесіди.
Якщо робота передбачає спілкування з замовником англійською, значить кандидата тестуватимуть на знання англійської. Український ІТ поголівно орієнтований на іноземних замовників, тому тести англійської проводять майже завжди. Навіть якщо на поточному проекті, з якоїсь дивної причини, англійська не потрібна, то на наступному точно знадобиться.
Далі можуть попитати теорію. Почати можуть із загальних речей, типу ООП, алгоритмів, особливостей мови програмування і так далі. Це опціонально. А от обов'язковою частиною буде перевірка того, що потрібно для конкретного проекту, наприклад якісь конкретні технології, фреймворки, тощо.
Третя частина - це перевірка уміння писати справжній код. Від трейні чи джуніка звичайно ніхто не чекає досвіду комерційної розробки, але якщо у одного з кандидатів буде хобі проект, та ще й на гітхабі, то саме цей кандидат і отримає роботу. Якщо нічого такого немає, то тоді можуть дати тести, щоб поспостерігати за тим як людина працює: чи вміє користуватися вбудованою довідкою, чи вміє гуглити, як вона взагалі мислить, та інші речі в такому дусі. У великих контор є свої власні навчальні центри, де люди здобувають як теоретичні, так і практичні навички, а за ними в цей час спостерігають викладачі і пишуть відгуки. Це сильно спрощує подальші співбесіди в цій компанії.
Є кілька правил, які діють майже завжди:
- якщо в людини класна англійська, то їй зроблять знижку за усе інше. Бо хороша англійська означає, що людина і документацію зможе без проблем прочитати, і з замовником буде на одній хвилі.
- ніхто ніколи не чекає на ідеальну відповідь. Кандидат може сильно десь лажанути, чи просто чогось не знати, але якщо загалом він відповідав краще за інших кандидатів, то його усе одно візьмуть.