Є думка, згідно пункту 3.5

І скільки ж ви збираєтеся платити тим, хто вам допомагатиме, за лікування очей?

Ну то збирайте ці елементи у вектор і сортуйте. В чому проблема?

Що таке головна діагональ матриці, знаєте?

1. Вивести залежність кількості елементів вище головної діагоналі, включно з нею, від розміру матриці можете?

2. Відфільтрувати непотрібні елементи можете?

3. Створити одновимірний масив елементів (вектор), довжиною з пункту 1, можете?

4. Відсортувати елементи в одновимірному масиві можете?

5. Вивести той відсортований масив можете?

Якщо так - то пишіть як саме, можна текстом?

Взагалі, вектор - це математичний об'єкт.

Потрібно відсортувати  одновимірних масив із 10 елементів , це легко, наприклад бульбашки, я не можу задати щоб елементи вище головної діагоналі були елементами цього масиву.

Дивіться, якщо проходити матрицю в двох циклах, то в першому рядку всі стовпчики потраплять у вектор, у другому всі крім першого, у третьому всі крім першого і другого. Відчуваєте залежність?

п.с. розпишіть на листочку вручну,

|a11, a12, a13, a14|
|a21, a22, a23, a24|
|a31, a32, a33, a34|
|a41, a42, a43, a44|

Які елементи потраплять у вектор?

Для початку - ви бачите, що вираз у циклі (10 операцій = ) не залежить від i та j і, відповідно, його можна сміливо винести з циклу?
Якщо так - добре. Якщо ні - подивіться ще раз. Тепер - як робити правильно.
Спосіб №1 (більш математичний). Встановіть залежність між індексами A та B, приблизно таку:
x = f(i,j);//наша залежність
B[x] = A[i ][j];
Короткий розрахунок показує, що для тих i, що нам підходять
f(i,j) = i*(довжина рядка-1)+j;
відповідно

for(i=...)
    for(j=...)
        if(елемент головної діагоналі і вище)
            B[j*(довжина рядка-1)+i] = A[i][j];

Спосіб 2 (програмістський).
Нам завжди треба буде дописувати в кінець записаної частини масиву B. Тому створімо ще одну змінну, скажімо k (правильніше було б її назвати size_b), і будемо кожного разу, коли додали щось у масив B, її збільшувати:

int k = 0;
for(i=...)
    for(j=...)
        if(елемент головної діагоналі і вище){
            B[k] = A[i][j];
            k++;
        }

k++ можна сміливо внести у попередній вираз:

int k = 0;
for(i=...)
    for(j=...)
        if(елемент головної діагоналі і вище)
            B[k++] = A[i][j];

Лишилося тільки знайти розмір B залежно від розмірів A. В принципі, ви не сильно втратите, якщо візьмете B такого ж розміру, як і A; але якщо дуже кортить не виділяти зайвої пам'яті - то сума арифметичної прогресії має вам допомогти.

П.С. У першій формулі таки помилка, але біс із ним. Всі користуються другим способом. Потім додумаю, яка там формула.