Тип T у виразі const typename std::vector<Type>::const_iterator не може бути виведений, бо цей контекст є non-deducible. В основному, все, що знаходиться зліва від :: (scope resolution operator), не виводиться (якщо :: відокремлює вкладене ім’я).

Вся проблема у тому, що бувають кейси, коли компілятор напевне не зможе вивести тип, взагалі, і опиниться в неоднозначній ситуації. Наприклад, через спеціалізацію.

Відчувається оця нотка зневаги )
Переїжджаємо на раст?)

Що саме, вибачте, неможливо? Ви ж не написали, що саме хотіли отримати.
Ні, звісно, якщо вам треба, щоб саме цей код працював - то це дійсно неможливо, вибачте, у мови є свої правила.
А якщо вам, наприклад, треба, щоб можна було викликати функцію getvector, ніби це не шаблон, то

template<typename Iterator>
inline const  std::vector<typename std::iterator_traits<Iterator>::value_type> 
                                                                  getvector(const Iterator& B, const Iterator& E) {
    std::vector<typename std::iterator_traits<Iterator>::value_type> A{};
    if (B < E) {
        auto C{ B };
        while (C != E) {
            A.push_back(*(C++));
        }
    }
    return A;
}

Там є ШІ. Тепер зусиллями маркетологів під ШІ чомусь розуміють майже виключно нейронні мережі; насправді ж навіть комп'ютерна арифметика - це ШІ, причому це та галузь ШІ, де ми досягли найбільших успіхів. Процес компіляції - безумовно інтелектуальна робота, я не певен, що цьому можна навчити навіть шимпанзе. Так, це строго формалізована інтелектуальна робота, що дозволяє її автоматизувати, але це таки ШІ.
А от розпізнавання зображень якраз інтелекту не потребує - комах ніби поки що ніхто не запідозрив у особливих інтелектуальних здібностях, а розпізнавати вони вміють.

Насправді я школу в 1998-му закінчив, так що ви молодші за мене з adziri разом.

І все ж постарайтеся формулювати питання з трьох частин:
- завдання (що треба зробити);
- що ви зробили (код);
- що вийшло (не "не працює", а точний опис того, що відбулося насправді).

Мені це дуже допомагає - 60% моїх питань закінчуються (я розумію відповідь) після повного формулювання завдання, а в цілому це одразу дає відповідь на 90%.

Отож. Хоча нейронів у її нейронці немало. Але це, якщо брати інші аналогії, «жорстка» логіка, а не мікропроцесор.
Цю нейронку «вчили» тисячоліття еволюції, але ШІ це їй не додало.

А разом ми старші

Все ж таки дивно, чому компіляторщикам складно це реалізувати.
Бо отака штучка працює нормально і більше універсальна:

template<typename Type>
inline void fill(
    const typename Type::const_iterator& B,
    const typename Type::const_iterator& E,
    Type& O) {
    if (B < E) {
        auto C{ B };
        while (C != E) {
            O.push_back(*(C++));
        }
    }
}

Може і зі строками з char-ами працювати і з векторами з різними типами. Ну що є.
Вважаючи що років через 15 допілили тип byte офіційно, то тут хоч є нюанси.

Мабуть, тому ж, чому вам важко написати завдання. Хоча ні, не тому. Річ у тім, що C++ об'єднує купу різних парадигм, причому ще й додає до кожної якісь штучки, щоб обійти це, на кшталт const_cast, щоб обійти чи friend, щоб обійти обмеження доступу. А в результаті треба продумувати, як реагувати на ситуації, де треба автоматично визначати, константу передадуть в лямбду в шаблоні чи не константу. Звісно, дещо при цьому йде не зовсім добре. Хочеться, щоб усе було гладенько? Беріть Rust. Там, щоправда, задля цієї розумності заборона на забороні, зате заборонені переважно "погані" речі.

Це ж треба, ви придумали стандартний метод insert! Щоправда, стандартний insert може і з множинами, і в довільне місце, і з різними типами джерела і цілі, але то вже таке.

А тепер Type - це контейнер, а не елемент.

Тільки працює з точністю до навпаки.

Звісно, ні, це ж C++. Визначить свій неконтейнерний тип з підтипом const_iterator - і поламаєте все, що можна, включно з STL.