Для початку, як саме організована мережа?
Якщо це простий мережевий світч без адмінки, до якого ваш "сервер" під'єднано в той же спосіб, що й інших користувачів, тоді у вас є можливість впливати лише на пакети, що проходять через "сервер" в якості шлюзу. На дії користувачів стосовно інших комп'ютерів мережі у вас впливу нема.
Якщо ж, умовно кажучи, у вас (1) світч із адмінкою, або ж (2) повноцінний сервер-стійка з великою кількістю мережевих карт, і всі з'єднання підлягають адмініструванню, тоді є багато можливостей.
Розгляну варіант (2) у спрощеному вигляді: тобто у вас є звичайний комп під віндовс із двома мережевими картками, одна з них це аплінк до провайдера, інша - для під'єднання до комп'ютера користувача. Ваш комп налаштований як шлюз, тобто всі мережеві дії користувача проходитимуть через ваш комп. Встановлюється будь-який файрвол з UI, або ж використовується дефолтний. Вмикається режим навчання (принаймні таке пригадую за моїх давніх часів) і всі нові з'єднання очікують підтвердження. Далі, наприклад, у вас є на сервері pop3/imap/smtp сервер, а назовні такі з'єднання ви не хочете дозволяти. Тоді просто: при першій спробі з'єднання користувача з вашим локальним pop3/imap/smtp ви це дозволяєте, а при спробі з'єднання користувача з зовнішнім pop3/imap/smtp - забороняєте. Собі самому дозволяєте з'єднання з зовнішнім pop3/imap/smtp, бо серверу потрібно ж буде якось надсилати і отримувати пошту.
Це дуже примітивно описав, однак суть, думаю, зрозуміла - заборонити все і дозволяти лише те, що справді необхідно. Це і є бест практіс, з того що мені відомо.