Припустимо, що у вас Byte замість Integer. Тоді має бути щось типу такого:

var
  item: Byte;
...
  for item := Low(Byte) to High(Byte) do
    if item in C then
      write(item, ', ');
  writeln;

У мене немає класичного Паскаля, тому протестувати я цей код не можу.

В сучасному Делфі код був би такий:

for var item in C do
  write(item, ', ');
writeln;

підтверджую! Мені колись koala цей підхід теж пояснював)

я теж ось офігів сьогодні коли подумав. Виходить, що викладачі поставили нам завдання написати алгоритм пошуку булеану, а я просто заюзав природній алгоритм з двійкової системи. Алгоритму, як такого не розробляв.

Але зв'язок є

Паскалівські множини під капотом саме так і працюють. Тому який сенс винаходити велосипед, якщо усе потрібне уже вбудовано в мову? Єдина проблема в старому паскалі була вивести усе це на екран, але Делфі це успішно пофіксив.

Я уже вище писав, якщо елементи множини є стандартними типами, то так:

for var Item in MySet do
  Write(Item, ', ');

Якщо використовується нестандартний тип, то трохи складніше:

uses
  System.TypInfo;
type
  TMySet = set of TMyEnum;
...
for var Item in MySet do
  Write(GetEnumName(TypeInfo(TMyEnum), Ord(Item)), ', ');

Хоча цей приклад трохи не реалістичний, бо якщо використовуються нестандартні типи, то малоймовірно, що їх імена будуть прямо виводитись на екран. Ну хіба що ідентифікатори на кирилиці написані. Але зазвичай там буде щось типу такого:

const
  EnumText: array[TMyEnum] of string = ('Перший', 'Другий', 'Третій');
...
for var Item in MySet do
  Write(EnumText[Item], ', ');

ReAl
Ви про що взагалі? Ви хочете вивести усі можливі елементи перелічення? Це простіше робиться:

for var Item := Low(TMyEnum) to High(TMyEnum) do
  Write(EnumText[Item], ', ');

Ааа, дискретка. Ну тут не буде ніяких откровень, бо Делфі - не Матлаб, і навіть не Мейпл. До того ж, для великих наборів даних треба використовувати значно складніші структури. Але для поточної лаби можна реалізувати простенький алгоритм із використанням одного старого фокусу, який дозволяє уникнути зайвих приведень типів:

type
  TPowerEnum = (ps1, ps2, ps3, ps4, ps5, ps6, ps7, ps8, ps9, ps10);
  TPowerSet = set of TPowerEnum;
  TPowerArray = array[TPowerEnum] of Byte;

var
  PItems: TPowerArray;
  PEnum: TPowerEnum;
  PCount: Byte absolute PEnum;
  PSubSet: TPowerSet;
  PSubSetNum: Word absolute PSubSet;
...
  writeln('Булеан:');
  PCount := 0;
  for var Item in C do
  begin
    PItems[PEnum] := Item;
    Inc(PCount);
  end;
  for var Num := 0 to Trunc(IntPower(2, PCount)) - 1 do
  begin
    PSubSetNum := Num;
    for var PItem in PSubSet do
      write(PItems[PItem], ', ');
    writeln;
  end;

koala
Для великих даних прості множини не підходять через обмеження по розміру, плюс у них проблеми з щільністю даних. Сам цей алгоритм також на великі дані не розрахований. Тому усе це виключно для лаби.

Якщо враховувати розміри кешів процесорів іще кілька років назад, то 8Кб - це багато. Тим більше, що у звичайних застосуваннях з тих восьми кілобайт буде піднято десятки два біт. Якщо робити для сучасних процесорів, то може й можна було б розширити, але лише до двохбайтових перелічень. Для чогось більшого усе одно треба якісь складні структури даних типу тих, що використовуються в базах даних.