на гітхаб тре код пушити, це ж не файлообмінник...

Диплом може десь знадобитись, але вчитись краще буде
1. По англомовним курсам, 2. Безпосередньо на роботі.
Так ви вивчете більше, зекономите час, і ще й грошей заробите.

Але спершу було б файно обрати собі стек технологій, які цікавлять, бо писати ігрові рушії на c# може бути весело, але шукати собі роботу ігроробом в Україні, та й взагалі, працювати в цій сфері, то таке собі...

Я вчився на заочці, мої брат і сестра — на денному. Тепер я просиджую штани тут на цьому форумі й розважаюсь програмуванням як хобі, а в них є нормальні девелоперські роботи, за які платять гроші. Коротше, не рекомендую. Заочка має більше спільного з торгівлею дипломами, ніж із власне навчанням (адекватність та актуальність навчальних програм викликає питання, але на заочці ви не до кінця знатимете навіть і їх). Потім, соціальна складова — те, що вас не оточуватимуть ідіоти-студенти, означатиме лише, що вас оточуватимуть непрацюючі сусіди, продавці в магазинах, батьки, що зможуть цілодобово пиляти вам мозок, якась галаслива п'яна компанія за вікном, і т.д., і т.п. — ви будете почуватися відірваним від нормальних людей, так, ніби зі школи зразу пішли в пенсіонери. І через якийсь час, існує ймовірність, узагалі розучитесь з нормальними людьми говорити — просто не буде спільних тем. І так, вам не дадуть спокою: той же військкомат, наприклад, або ще всіх турбує ідея, як влаштувати студента-заочника на завод вантажником — до студентів денного ніхто так не в'язне, бо вони зайняті люди, в них є навчання. Якщо ви маєте схильність безвилазно сидіти вдома й писати код, це підвищує шанси безвилазно сидіти й писати код для себе — а це не те, що має попит на ринку, ваш ґітхаб для роботодавця стоїть на якомусь-там місці після комерційного досвіду, щоб здобути який, потрібно мати роботу вже — живучи в своїй печері, ви маєте непогані шанси просто не знайти раціонального способу цей досвід отримати, і ніхто вам не підкаже (бо хто — батьки, що живуть в іншій епосі, чи, може, тролі з цього форуму?). Тобто, студентське життя — це ще й занурення в середовище людей, які ставлять перед собою схожі задачі (не лише довчитися до диплома, а й власне знайти роботу за фахом) і, в багатьох випадках, мають якусь інформацію, як це взагалі зробити.

Я маю декілька облікових записів різного спрямування, тому коли я не писатиму трояни, то я швидко зможу легалізуватися як геймдевелопер або вебмакака. Без жодного диплому, я підкреслюю це.

А що родичі-програмісти можуть зробити? Максимум, завалити порадами чи, там, профінансувати комп'ютерні курси. Це не та галузь, де за зв'язками влаштовуються (принаймні, в великих компаніях), та й на яку вакансію — максимум, адміном чи прибиральницею.
Бачите, в чому проблема: живучи в відриві від світу, людина втрачає здатність ставити перед собою задачі, які для світу актуальні. Екстраверти в таку ситуацію потрапляють рідко — соціальні зв'язки за межами родини, так чи інакше, в них усе одно будуть. А от інтроверт (можливо, не кожен) має непогані шанси почати провалюватися в себе. Так, я пишу код для якихось своїх задач, які нікого, крім мене, не цікавлять (вам потрібна, наприклад, програма пошуку трикутників для наближеної побудови довільних кутів? Це взагалі не те, що можна показати як демку своїх скілів, там нема нічого, крім математики — вона просто давала відповіді на питання, які мене цікавили). Гроші? Мене влаштувало б щось більше, ніж гроші (щодо яких, зрештою, в мене теж нема ніяких ідей застосування), але невизначеність цілей програмування для себе не наближає мене і до якоїсь вищої мети — будучи інтегрованим у ринок праці (до якого, втім, мене особливо не тягне), я був би ближче до результату, який би мене влаштовував (напр., цікава програмістська робота, суспільний статус; в омріяному ідеальному світі — своя власна компанія, де я сам задаю напрям руху), але я настільки далеко від цього, що можу розраховувати, максимум, на якусь низькокваліфіковану рутинну роботу, яка не дасть нічого, крім якоїсь копійки (в кращому разі).
Клініка? Клініка. Тому нікому не раджу повторювати ту ж послідовність помилок. Соціальні зв'язки рвуться легко й безболісно, але потім дуже складно рухатись кудись далі. Якщо ви інтроверт без друзів, дівчини та інших соціальних зв'язків, і ще не маєте роботи за фахом, то вільне плавання — не ваше.

Дуже важливий скіл, до речі. При працевлаштуванні, комунікаційні скіли в чомусь навіть важливіші, ніж диплом чи навіть комерційний досвід

Працевлаштуватися на перших курсах не всім вдається, хоча в тих випадках, про які мені відомо, першу роботу люди знаходили одночасно з навчанням на денному — навіть якби після другого курсу ви все ще не мали роботи, у вас іще був би час для нових спроб. Якщо начання забиратиме забагато часу, потрібного для роботи, то перевестися з денного на заочку, як правило, простіше, ніж навпаки. Заочка взагалі не призначена для того, щоб замінити собою повноцінне навчання — туди бажано йти, вже маючи якусь роботу, для чого, власне, заочне відділення й задумувалось.

Ключове слово — сирий. Добре, того недоробленого компілера з асму вистачило для п'ятірки за курсову, але він непридатний навіть для того, щоб скомпілювати мінімальний хеловорлд. Мій APL складається переважно з коду від NGN-APL, мого власного коду там лише невелика частка, і більше задуманого й недоробленого, ніж реалізованого — не горю бажанням повторювати досвід тих диваків, що ставили своє лого на чужі релізи. Крім того, не дуже уявляю, в якій галузі існує попит на компіляторописців на NodeJS.

На даному етапі, вже навіть не бідкаюсь. Моя реальність існує десь окремо від реальності з роботодавцями, і мене це якось не хвилює. Хоча колись це мало значення.

Пробував був колись підкинути їм таку ідею, але, схоже, це працює лише в теорії. В багатьох конторах існує така річ, як конфіденційність, тож і делегувати свій закритий код якомусь лівому фрілансеру (хай навіть і рідному братові) не дозволяється. Крім того, організувати роботу з цим фрілансером — теж додатковий шмат роботи.

Я взагалі вкотився в програмування після 30, тож не бачу взаємозв'язку між соціальною взаємодією з однокурсниками і кодингом для роботи.

У тих, хто успішно вкочується після 30 (теж знаю декого з таких), як правило, все дуже гаразд з комунікаційними скілами. Які їм замінюють і фаховий комерційний досвід, і диплом програміста, куплений на заочці. На голій здатності писати код ви не в'їдете — у підручнику, скачаному в інеті, нема інформації про те, як перетворити приклад коду з підручника на адекватний діалог з роботодавцем під час співбесіди.