В кожного є своя улюблена місцина, в мене це там де я живу. На запрошення поїхати на роботу в Київ чи хоча би приїхати на якусь конференцію (не кажучи про часи Ковіду) відповідаю відмовою, мовляв, "навколо Києва світ давно не крутиться". Схожим чином поводять себе жителі Кракова і Мюнхена. Як комусь це явище подобається називати - особиста справа кожного.

Якби ви ще були розумний як решта, то можна було вас терпіти. А так, при вашому посередньому мозку, невротичні психози і інші розлади, краще запхайте назад в те місце з якого вони у вас вилазять.

І вже точно не вам судити мій (або чийсь взагалі) скілл і спосібності. Не смішіть людей і не соромте хоч себе далі.

Чудовий сплеск, цю б енергію та на щось конструктивне.

От не знаю — «мені постійно щастить»?
Вперше в житті я написав резюме і вперше в житті я потрапив на співбесіду три роки тому,
Без знання С++ не важливо якого року, не кажучи вже про джави з C#.
Голий С+make. Більше нічого взагалі. У віці ~55 років, сивий, сам «як лайно мамонта».
З п'яти чоловік на техінтерв'ю двоє після серії запитань про різні речі (чи працював з такими операційними системами, чи знайомий з такими стандартами) знизали плечима і сказали, що їм потрібно терміново бігти на мітинг. Інші троє ще питали різне, один таке як трохи з жалем дивився.
Але жодної зневаги, жодного «самоствердження за мій рахунок».

Таки добрий зразок для роздумів про повернення від всесвіту того, що випромінюєш сам.
«вони так само один одного ненавидять» — не помічав такого всередині.
Так, всяке є, так, негатив теж. Але загалом доволі спокійно і дружньо, а у порівнянні — на деяких з моїх попередніх місць роботи в невеликих фірмах було набагато гірше і з точки зору навантаження, і з точки зору ставлення до людей.

Хто сказав, що на іншій планеті буде краще?
А в іншій країні, боюся, все швидко закінчиться «мабуть я занадто ненавиджу цю країну.».

Я пишу про себе точно так само, як Ви пишете про себе.
І, чесно кажучи, мені здається, що Ви пишаєтеся своїм «бідний, зато не дєАртан'ян і не галерна жаба» не менше, ніж Ви думаєте, як я пишаюся собою.

Так, я пишу про себе, бо я не можу писати за інших. Не маю права викладати реалії чужого життя, а якщо обрізати, то вийде «сферичний кінь у вакуумі», який виглядатиме спеціально придуманим для цієї розмови.
Якщо я почну писати про добре мені знайому гарну людину зі страшними вродженими вадами серця, то коли я напишу щось про досягнення, я саме їх переліком розкрию персональну інформацію (з самого переліку за допомогою пошуку легко можна витягнути прізвище).

«вайтішнеги» мігрують і у Європу, і далі.
Якщо спробувати порахувати відсоток IT-шників, що мігрували, і відсоток не-IT-шників, то ще хтозна, який буде більшим.
І якщо вийде, що відсоток мігрантів IT-шників від українських IT-шників буде більшим, ніж відповідний відсоток не-IT-шників, то тоді що робити?
Казати, що вони тікають від кого? Чию мову «не хочуть чути»?

Факі. По темі скілів і тд. Те що у вас є певний рівень IQ і певний рівень здоров'я, то абсолютно не ваша заслуга. Тут нема чим гордитись. Те що ви вилізли з під маминої спідниці, не побоялись вийти зі своєї зони комфорту, це - причина для гордості, бо в цьому випадку ви виросли над собою вчерашнім.

Ну я анонімно не редагую, залогінитися воно дає. Але хтось у нашому кварталі капітально свинячить у Вікіпедії (або підхопив на свій комп якусь заразу і тепер працює для когось як проксі).
Це не вперше, вже бувало на пів року, на рік. Але п'ять років треба було заробити…