В кожного є своя улюблена місцина, в мене це там де я живу. На запрошення поїхати на роботу в Київ чи хоча би приїхати на якусь конференцію (не кажучи про часи Ковіду) відповідаю відмовою, мовляв, "навколо Києва світ давно не крутиться". Схожим чином поводять себе жителі Кракова і Мюнхена. Як комусь це явище подобається називати - особиста справа кожного.

Якби ви ще були розумний як решта, то можна було вас терпіти. А так, при вашому посередньому мозку, невротичні психози і інші розлади, краще запхайте назад в те місце з якого вони у вас вилазять.

І вже точно не вам судити мій (або чийсь взагалі) скілл і спосібності. Не смішіть людей і не соромте хоч себе далі.

Чудовий сплеск, цю б енергію та на щось конструктивне.

От не знаю — «мені постійно щастить»?
Вперше в житті я написав резюме і вперше в житті я потрапив на співбесіду три роки тому,
Без знання С++ не важливо якого року, не кажучи вже про джави з C#.
Голий С+make. Більше нічого взагалі. У віці ~55 років, сивий, сам «як лайно мамонта».
З п'яти чоловік на техінтерв'ю двоє після серії запитань про різні речі (чи працював з такими операційними системами, чи знайомий з такими стандартами) знизали плечима і сказали, що їм потрібно терміново бігти на мітинг. Інші троє ще питали різне, один таке як трохи з жалем дивився.
Але жодної зневаги, жодного «самоствердження за мій рахунок».

Таки добрий зразок для роздумів про повернення від всесвіту того, що випромінюєш сам.
«вони так само один одного ненавидять» — не помічав такого всередині.
Так, всяке є, так, негатив теж. Але загалом доволі спокійно і дружньо, а у порівнянні — на деяких з моїх попередніх місць роботи в невеликих фірмах було набагато гірше і з точки зору навантаження, і з точки зору ставлення до людей.

Хто сказав, що на іншій планеті буде краще?
А в іншій країні, боюся, все швидко закінчиться «мабуть я занадто ненавиджу цю країну.».

Я пишу про себе точно так само, як Ви пишете про себе.
І, чесно кажучи, мені здається, що Ви пишаєтеся своїм «бідний, зато не дєАртан'ян і не галерна жаба» не менше, ніж Ви думаєте, як я пишаюся собою.

Так, я пишу про себе, бо я не можу писати за інших. Не маю права викладати реалії чужого життя, а якщо обрізати, то вийде «сферичний кінь у вакуумі», який виглядатиме спеціально придуманим для цієї розмови.
Якщо я почну писати про добре мені знайому гарну людину зі страшними вродженими вадами серця, то коли я напишу щось про досягнення, я саме їх переліком розкрию персональну інформацію (з самого переліку за допомогою пошуку легко можна витягнути прізвище).

«вайтішнеги» мігрують і у Європу, і далі.
Якщо спробувати порахувати відсоток IT-шників, що мігрували, і відсоток не-IT-шників, то ще хтозна, який буде більшим.
І якщо вийде, що відсоток мігрантів IT-шників від українських IT-шників буде більшим, ніж відповідний відсоток не-IT-шників, то тоді що робити?
Казати, що вони тікають від кого? Чию мову «не хочуть чути»?

Хтось купував собі дивана в квартиру, що в багатоповерхівці? Як заносили його в квартиру ?

А сам магазин не пропонував такої послуги?

Факі. По темі скілів і тд. Те що у вас є певний рівень IQ і певний рівень здоров'я, то абсолютно не ваша заслуга. Тут нема чим гордитись. Те що ви вилізли з під маминої спідниці, не побоялись вийти зі своєї зони комфорту, це - причина для гордості, бо в цьому випадку ви виросли над собою вчерашнім.

Ну я анонімно не редагую, залогінитися воно дає. Але хтось у нашому кварталі капітально свинячить у Вікіпедії (або підхопив на свій комп якусь заразу і тепер працює для когось як проксі).
Це не вперше, вже бувало на пів року, на рік. Але п'ять років треба було заробити…

ну, це філософське питання... чи існує воля взагалі, чи наші дії всього лише наслідки певних біохімічних процесів, котрі відбуваються з якихось складних причин, котрі ми не можемо контролювати...