Тема: давайте помріємо: назад у дитинство із поточними знаннями / вміннями
Із задоволенням прочитав би щось із наукової фантастики на цю тему. Поки такого твору нема або ж не знайшов, пропоную помріяти на цю задану тему. Не скажу за всіх, та мені це дуже цікаво і часом проводжу в подібних роздумах навіть більше ніж хвилину.
Отже, почну з себе.
Школа - власне навчання.
Практично всі уроки - однією лівою, хіба що дещо напружитися потрібно буде в останніх класах з математикою, фізикою, хімією, біологією. Проблема лише щоб не виказати себе і не потрапити в поле зору шукачів талантів, бо доведеться їздити на різні всеукраїнські олімпіади (це дуже суб'єктивно, та мені з моїм природним вмінням співати довелося вбити немало часу на різні громадські навантаження, в той час як решта учнів давно пішли додому відпочивати, гуляти і т.д.).
Хулігани в школі.
Запис в секцію карате з ранніх років замість ненависного мені зараз дитячого хору (вбитий час, хоч і поїздив декілька разів за кордон).
Перша любов.
Іґнор, бо дорослий "я" зараз би навіть на неї не глянув, особливо знаючи у що саме трансформувався характер. Западати на лице - то епік фейл.
Універ
Поступати на комп'ютерну спеціальність замість економічної, тягнути на трійки, працювати одразу ж з першого курсу. Шукати і використовувати сучасні (з точки зору 2021) технології на етапі коли вони ще тільки зароджуються. Зразу ж співпрацювати виключно з іноземними компаніями минаючи нікому не потрібні вітчизняні "роги і копита".
Продовжу думки як тільки щось домрію ще.