Читаю я, читаю про мультитул у тривожну валізу і… Не знаю, я, мабуть, якийсь неправильний воєнкор. Але за півроку війни та двадцять років відряджень по всяких дупах світу особисто мені мультитул не знадобився жодного разу. Ось взагалі жодного разу. Більше того, мені навіть ніж не знадобився жодного разу.
Власне кажучи, я навіть не можу уявити ситуації, в якій мультитул міг би знадобитися.
Що їм робити? Ремонтувати квартиру після влучення танкового снаряда? Не допоможе. Повірте мені.
Або прикручувати дверцята шафки, що розхиталися, в спальному гарнітурі? Вам точно не до шафки буде. Повірте мені теж.
Під час активних дій ви у своїй квартирі взагалі жити не будете. Ви її відвідуватимете в тихий час, коли не стріляють. А саме жити ви будете у підвалі. А там мультитулом теж робити нема чого.
Проведення лагодити? Так світла не буде.
Міняти потік прокладки в крані?
Так не буде води.
Ну, не знаю, може, пасатижі один раз за рік і знадобляться колись, дужку окулярів прикрутити дротом сусідці столітній бабі Галі, або підмітку назад на черевиках пришити, але на якийсь дрібний ремонт вам взагалі начхатиме. Цілковито. Повністю. У вас просто моральних сил не думатиме навіть про таку херню, як дрібний ремонт якихось побутових речей.
Так що всі ці хрестові викрутки нафіг не потрібні.
Якщо ви збираєтеся їхати, то в тривожну валізку вам потрібно взагалі всього три речі — гроші, документи, телефон. Ось це реально найнеобхідніше. У порядку зменшення важливості. Ну, три з половиною – комп'ютер, бл. Не кидати ж. І дітям мультик у наметі показати.
Найголовніше з усього цього – це гроші.
Навіть не документи — документів багато хто не матиме — саме гроші.
І бажано якусь частину мати саме готівкою.
Все інше за формулою: якщо є місце в багажнику, то чому б і не кинути.
З оркостану я їхав з двома валізами.
З України вже з одним напівпорожнім рюкзаком.
Мультитулу у мене немає й досі.
Бо якщо ви вирішили їхати — то на захід від війни все працюватиме. Як і раніше. Ну, можливо, не буде он-лайн банкінгу, бо центральні офіси накриються або стоятимуть без світла, і розплатитися карткою чи зняти гроші в банкоматі вже не вийде — але в усьому іншому якихось особливих проблем не буде. Вам же не потрібна зараз гречка у Слов'янську, чи не так? А там до війни всього нічого. Будь-яке заправлення до ваших послуг. Будь-який магазин. Будь-яке кафе. А якщо ні, то будь-який місцевий житель. Вже пожерти купити ви завжди зможете.
А якщо не зможете — до кордону із будь-якої точки України тисяча кілометрів. Дві доби на машині. Вже дві доби можна взагалі не їсти. Це для людини взагалі не становить жодних проблем. Навіть краще не їсти - в кущики бігати не доведеться. У скрученому нерухомому стані кишечник не дуже любить працю.
А якщо не на машині, то все одно за тиждень на перекладних дістанетеся.
Ну, візьміть із собою ковбаси чи тушонки на цей час. І пару-трійку запасних трусів-шкарпеток-майок-підштанників на зміну білизни.
Ось дітям, так, дітям бажано взяти перекус про всяк випадок.
Ну, аптечку ще, так. Від живота, від голови, температури, бинт, пластир, хлоргексидин. Це так. Запальничку. Цигарок візьміть – бажано, дорожче – навіть якщо не курите. Частувати. Зав'язати розмову – запитати, уточнити, купити.
А більше якихось особливих запасів вам не треба.
У дорозі взагалі головний принцип — що менше тягнути, то краще.
Якщо збираєтеся залишатися - тут розклад інший, звичайно, але мультитул теж не найголовніша річ у господарстві. Куди корисніше виявиться сокира. Повноцінний такий дроворуб. Ідіть краще за нього купіть. Води немає, світла немає, газу немає. Єдиний спосіб приготування їжі – багаття у дворі. А розбирати меблі на дрова мультитулом не дуже.
І буржуйка. Ось, взагалі жодного разу ще не зустрічав жодної поради про буржуйку. А якщо почнеться взимку – це найголовніша річ у вашій квартирі/підвалі. Ось повірте мені. Ідіть, купіть собі грубку. І два листи заліза. Один на підлогу, якщо збираєтеся чекати у своїй квартирі, а все ж таки паркет-ламінат, другий — замість скла у кватирці, трубу виводити. Хоча як її виводити тепер у склопакети, я фіг його знає. Ось про це краще подумайте.
Та й взагалі, фанерою закупіться - з високою ймовірністю скла у вашій квартирі може не бути вже в перші ж дні. А зима справа така — ночувати навіть за плюс п'ять уже зовсім не радісно.
І до неї калорифер не забудьте. Квадратна така штука на трубу — ну чи які зараз роблять, їх тепер чортова хмара видів, мабуть. ККД підвищується відразу втричі.
І ще візьміть два металеві відра. Туристичні фільтри для води справа, звичайно, хороша, але основним вашим джерелом води буде тепер топлений сніг. Одне відро – розтоплювати, у другому, чистому, незакопченому – зберігати.
До речі, сніг гранично енергоємний, його реально замукуєшся топити, і ще він дуже сильно зменшується в обсязі - з відра вийде, ну, літри два, напевно, так що майте на увазі.
Так що зробіть запаси води скрізь, де тільки можна. Водопровід відключать досить швидко, опалення теж - до речі, спочатку воду можна буде ще зливати з батарей - і ви взагалі здивуєтеся, як швидко в побуті закінчиться цивілізація і почнеться середньовіччя, з їжею, приготовленою на вогні і водою, добутою з калюжі.
Так що налийте повну ванну та всі тазики. Замерзне - і добре, лід і топити легше, і води він дає більше.
Паркетом буржуйку не топіть — він весь у якихось жахливих хімічних просоченнях, смердить нестерпно. Отруїться. Дверний каркас під лиштвою найкраще дерево - він не пофарбований з трьох боків.
Так що кип'ячена вода з калюж, струмків, річок, снігу, дощу тепер ваше все.
До речі, квартира після пожежі тліє ще кілька днів. У сусідній із згорілою квартирою ще якийсь час буде тепло. Смердить, правда, згарищем нестерпно, але це ви швидко звикнете. Тяжкий сморід горілого людського житла стане для вас звичним запахом.
А, та ще. Купуйте соляри. І на розпалювання і як паливо - якщо потрібен невеликий вогонь, їй цілком можна обігріти маленьке приміщення, кинувши в миску з соляркою будь-яку ганчірку. Коптит, правда, страшно, але як освітлення для підвалу піде. Свічок теж можна, але їх надовго не вистачить, а пара каністрів солярі дадуть вам можливість протриматися пару тижнів.
Відхаркуватись чорнотою, щоправда, потім потім ще півроку, але все ж таки.
А ще краще – купіть гасову лампу.
Ось це точно корисніше мультитула.
Коротше. Спустіться у підвал. Огляньтеся. Подумайте. Натягніть дощок. Щоб зробити нари. Подумайте де їх зробите. Подумайте, що ви тут будете не одні — вас тут одразу натовп набереться. На нари потрібні матраци та ковдри. або каремати та спальники. Цегла для вогнища, якщо буржуйки немає. Труба та куди її виводити. Виключіть світло. Подумайте, що потрібне ще. Подумайте, де зберігати запас палива. Щоб не згоріти самому, якщо раптом прилетить. Покрутіть головою. Мосмотрите6 що можна і потрібно зробити.
Фарбу купіть. Скрізь, де тільки можна, напишіть «НЕ СТРІЛЯЙТЕ! ТУТ ЖИВУТЬ ЛЮДИ! ТУТ ДІТИ!» Про дітей обов'язково напишіть, навіть якщо їх немає. Метровими ось прямими літерами.
Ваш підвал і буде тепер вашою тривожною валізкою.
Пройдіть курси першої медичної допомоги, до речі. Навіть якщо нічого й не запам'ятайте і не зрозумієте, щоб хоча б просто не боятися. Не стояти стовп-стовпом, не впасти у шоковий стан чи істерику.
Ось прямо зараз знайдіть в інтернаті і запишіться.
Навіть якщо війни не буде — це взагалі у будь-якому разі знадобиться.
Ви здивуєтеся, наскільки ви все робите неправильно і як багато маячних кліше з кіно увійшли до нашого життя у вигляді правильної моделі поведінки.
Але все ж таки, якщо не плануєте чинити активного опору і вступати до партизанських загонів — їдьте.
Якщо є діти, їдьте просто без запитань. Або відправляйте їх із другою половиною.
Ви зі своєю сім'єю тільки заважатиметеся.
Не ускладнюйте життя тим, хто буде воювати. У них і без того, щоб чухати ріпу, де дістати водовоз, щоб забезпечити ваш підвал водою, і кого послати у супровід, проблем вище даху буде.
Їм є про що подумати і без пошуку води та їжі.
І так. Якщо ви йдете до армії, ви не є адресатом цього тексту. Тому що, а) з високою ймовірністю ви і так все знаєте, б) якщо ні, то там вам все розкажуть, покажуть і навчать і с) забезпечать здебільшого необхідно.
А цей текст для громадянських, які питають, що купувати і що робити
