Нічого, що ВУЗівська схемотехніка обмежується глибокою теорією і розрахунковими задачами з застарілою елементною базою? Навчити тримати в руках викрутку й паяльник — не їх задача. Простіше кажучи, на голому навчальному досвіді ви зможете спроектувати (але не втілити в життя) якийсь керуючий пристрій, але розібрати-зібрати існуючий комп — це треба мати багато друзів з компами, яких не шкода. У часи «комп'ютерів-конструкторів» це було трохи простіше — вони справді були розраховані на те, щоб просунутий користувач міг своїми руками змінювати компоненти, не відволікаючись на суто ноутбучні недоліки дизайну. Справді, можна попрактикуватись на старому залізі, а тоді поступово перейти до сучасних ноутбуків, але і тоді ніхто вам не пояснить, як не спалити процесор тестером, і чи потрібен вам той тестер взагалі, і т.д.
Якщо перекласти відповіді попередніх користувачів, цивілізованого способу навчитись лагодити сучасне залізо не існує. Але, якщо так, то незовсім зрозуміло, яку кваліфікацію мають круті специ в сертифікованих сервісних центрах, якщо всі вони — майстри-самоучки. Узагалі, цивілізований спосіб ремонту — це викинути комп після закінчення сервісного терміну і придбати новий. Не маєте грошей на новий — тоді ви бомж без штанів, хахахаха. Усе.
