Коротка відповідь - JavaScript. На стороні "клієнта", яким в даному випадку виступає веб-сторінка, відтворити всі валідації в JavaScript, тоді форма навіть не піде далі поки не будуть виправлені всі помилки при валідації.

Незрозуміло до чого саме є доступ, бо якщо є можливість вносити зміни в частині бекенду, тоді можна всі введені дані повертати назад у response разом з помилкою.

Було б надано більше деталей "тз", тоді б авдиторія подумала краще.

В класичному розумінні в співвідносинах користувач - веб аплікація клієнтом є браузер. Однак в архітектурі самої веб-аплікації є фронтенд і бекенд. Фронтенд з точки зору бекенду виступає умовно як клієнт. Назвіть по-своєму якщо вам моя термінологія не подобається. Ок, нехай буде просто "фронтенд". Саме на ньому повинна бути реалізована попередня перевірка.

Якісь доволі базові перевірки даних можна реалізувати на HTML5. Плюс візуалізація невірних даних за допомогою CSS.
Більш просунуті перевірки можливі на стороні бекенду, при цьому потрібно повертати все у фронтенд назад джейсоном за допомогою response, аби не тайпати наново.

Але щоб не ганяти дані туди-сюди, достатньо js. Звісно що форма має бути робочою на випадок якщо юзвір вимкнув js. Тоді, якщо js недоступне через налаштування браузера, спрацьовують лише базові перевірки HTML5, а решта валідується на стороні бекенду і надсилається назад джейсоном на фронтенд, якщо ще не все виправлено.

Дякую всім, буду відправляти назад.

На стороні клієнта можна робити валідацію, можна не робити (це питання зручності користувача), але на стороні сервера валідацію робити обов'язково, інакше відкривається можливість послати на ваш сервер невалідні дані, наприклад, щоб вивести його з ладу.

Ну ось приклад для Python / Flask - у випадку якщо будь-яка з валідацій не пройшла, то дані повертаються назад у вигляді json із http кодом 422 (Unprocessable Entity), при цьому data може бути теж вкладеним джейсоном

якщо ж валідація проходить успішно, то повертається http код 200 і тоді data назад не надсилається

from flask import Flask, request, jsonify

app = Flask(__name__)

@app.route('/api/data', methods=['POST'])
def receive_data():
    data = request.get_json()

    if 'key' not in data or not isinstance(data['key'], str) or not data['key']:
        return jsonify({'status': 'error', 'message': 'Invalid key', 'data': data}), 422

    if 'value' not in data or not isinstance(data['value'], int):
        return jsonify({'status': 'error', 'message': 'Invalid value', 'data': data}), 422

    return jsonify({'status': 'success', 'message': 'Data processed successfully'}), 200

Я загалом і не зрозумів суті запитання першого посту.
Що значить відправити форму на сервер? Це що за дичина?
На сервер можливо відправити лише запит від клієнта.

Якщо ми говоримо про термінологію, то "голий" запит це за допомогою чогось типу curl / postman, а тут більше йдеться про юзвір-френдлі юайку, тому це все одно запит але загорнений у веб-форму. Клієнтом можна дуже умовно назвати саму сторінку, а сервер тоді - бекенд частина. На сайті в залежності від архітектури може бути дещо важче розділити голий фронт від голого беку.

Навіть якщо це статика, то запит GET відбувається все одно - достатньо відкрити консоль браузера і там все це видно. Лише у випадках якщо абсолютно всі статичні об'єкти закешовані і кеш ще не заекспайрився, тоді запит GET не відбувається, оскільки все вже й так знаходиться на пристрої користувача.

Потрібно зразу уточняти на які мові бекенд, який фреймворк і т.п. Переважно фреймворки мають для цього вже вбудований функціонал.
Наприклад якшо це php і laravel то там є типу такої штуки:

Route::post('/blablabla', function () {
    //...
    return back()->withInput();
});

для nodejs теж є всякі ліби, для nestjs, express.

Суть така - записати надіслані дані в сесію, ними заповнити форму, і при наступному запиті ці дані з сесії видалити (session flash data). Зробити як middleware