Всюди непросто і є багато своїх нюансів.

Якщо ви родом з-під кордону Польщі, то надзвичайно легко спілкуватися польською, бо в українському прикордонному діалекті близько 30% польських слів (багато таких людей навіть не в курсі і при перетині кордону раптом усвідомлюють що вони все чудово розуміють і їх теж розуміють). Ну й якщо людина має роботу, то ставлення місцевих можна оцінити як "майже свій". В селі люди особливо привітніші.

Податки для аналога ФОП на початку суттєво нижчі ніж вищезгадані, але потім поступово зростають за рахунок більших відрахувань до місцевого пенсійного фонду, в результаті будуть приблизно 22%. Роботу в місцевих польських фірмах бажано не шукати взагалі, бо тут вважається що 5к це дуже круто, пробують впарити ще менше і при цьому вимагати як від спеціаліста рівня "архітект". Найкраще з точки зору податків працювати на фірму поза межами ЄС, бо тоді ще й не буде VAT (аналог ПДВ), наприклад США чи Британія (бо Brexit). Загалом іноземні компанії вважають, що кандидату з Польщі потрібно платити менше, ніж кандидату з заможнішої країни.

При цьому Польща не надає біженцям ніяких загальновизнаних документів про резиденство. Лише місцевий податковий код з приміткою "UKR" (тільки невідомо, чи дадуть взагалі, оскільки в іншій країні ЄС вже є тимчасовий захист) - цього папірця достатньо аби відкрити аналог ФОП (JDG), але при спробі пошуку роботи контрактором для багатьох компаній це незрозумілий папірець із невідомим статусом. Тож бажано приїжджати з власним ремоутним контрактом і на підставі нього + статус "UKR" одразу ж подати на тимчасове резиденство "карта побиту" - але час очікування може бути 6 місяців і більше. З сім'єю складніше, поки що біженцям-дітям і непрацюючим "карту побиту" не видають взагалі, але кажуть що пізніше почнуть надавати, якщо доходів працюючого члена сім'ї достатньо на всіх (суми поки що не підкажу).

Місце проживання бажано одразу ж обирати подалі від так званого Сувалкського коридору і взагалі подалі від Крулєвєцької області (це так поляки для лулзів офіційно перейменували Калінінград), бо там може бути двіж.

Ціни на житло дуже різні, чув про взагалі безкоштовне житло, але для цього треба мати наприклад ще й батьків-пенсіонерів з собою. Соціальне житло, тобто якась маленька квартира може коштувати 250 євро на місяць. За 750 євро в селі буде величезна квартира і ставлення від місцевих як до якогось магната. Опалення дуже дороге і тут часто просто вдягають декілька светрів, декілька пар шкарпеток і не витрачають зайвого (якщо є котел на дрова, тоді ситуація трохи краща). Цінами на купівлю житла не цікавився, однак чув що найдешевші і навіть середні варіанти вже відпилососили наші біженці.

Не знаю що входить в поняття "комфорт" в автора. Як я вже написав, ми тут майже "свої". Навколо безліч заповідників, лісів і озер, бігають лисиці, зайці, олені, екзотичні види птахів, полювання заборонено. Замки, палаци і подібні визначні місця в дуже доброму стані, через їхню кількість часом вже плутаються в голові, треба все чітко підписувати в альбомах після відвідин. Машини надзвичайно дешеві і можна елементарно взяти іншу за символічну суму із мінімумом бюрократії, а стару подарувати комусь чи здати на метал.

Якщо щось згадаю, то допишу. В цілому вибором країни для біженства задоволені. Але нема з чим порівняти. І не дуже хочеться порівнювати. Новини з України все одно займають дуже велику увагу. Сподіваємося, що двіж біля Крулєвця не почнеться і що війна взагалі скоро закінчиться нашою перемогою.

Мій короткий висновок, яким я ділюся вже не вперше з різними людьми - варто сидіти на місці там де вже осіли, бо "всюди добре де нас нема", на місці виявляється що там теж дуже непросто.

Це щось через інкубатор із застосуванням "авторського винаходу" мабуть.
Якщо інкубатор, то це умовно кажучи, фіктивне працевлаштування, не те щоб зовсім нелегально, але "сіра схема".
Допишу пару слів більше, якщо щось ще згадаю.

Інкубатор ще називають в інших країнах "payroll company" або ж "umbrella company". Схема з одного боку звучить мутно, бо наприклад в Україні до такого ще не додумалися, та й з точку зору податків саме в Україні нема сенсу. І невідомо чи не прикриють таку схему в Польщі у будь-який момент. Але на даний момент це працює.

По суті, інкубатор в Польщі - це таке собі ТзОВ (Sp.z o.o.), яке наче наймає на роботу програмістів що не мають власного ФОП (JDG). Відрізняється це від галери яка перепродає дупо-години тим, що вони взагалі не надають ніякої роботи. Пошук замовників - це повністю турбота програміста. Вони лише надають в користування свій банківський рахунок фірми. Щомісяця програміст виставляє інвойс замовнику, а реквізити вказує не свої власні, а цієї фірми; фірма з можливою затримкою далі перераховує кошти за мінусом податків на зарплатну картку програміста. Коштує ця послуга близько 3000 грн на місяць. Для когось це може бути перевагою, бо тоді не треба вести ФОП, відповідати всім своїм майном (хоч в наших біженців ніякого майна в Польщі і нема), вести бухгалтерію і т.д.

Якщо заморочитися "авторським винаходом", то можна вибити собі знижені податки через таку схему. Тобто програміст повинен довести, що винайшов щось унікальне і цим винаходом заробляє собі на життя, надаючи послуги замовникам. Навіть не знаю, що це могло б бути, не цікавився.

----

Але от як це все зробити якщо вже є тимчасовий захист в іншій європейській країні, точно не уявляю.

Я б почав з того, що спробував би отримати PESEL (ідентифікаційний податковий код) з позначкою "УКР" - це і є тимчасовим захистом для біженців в Польщі. З довідкою про PESEL "УКР" не потрібно буде отримувати дозвіл на роботу, бо позначка "УКР" дає таке право на час війни автоматично. Якщо ж у PESEL УКР відмовлять, бо вже є аналогічний захист в іншій країні ЄС, тоді можна звісно відмовитися від захисту в тій країні і пробувати знову, але це такий собі ненадійний варіант, бо десь же треба перебувати легально, а це ніби тимчасово "ніде".

Тому, не знаю чи вже вирішили рухатися зі схемою інкубатора, можна звернутися в один з них і спитати поради. Пригадую трохи цікавився колись і ще до війни можна було зробити так: укласти з ними угоду, заплатити еквівалент 3000 грн, вони тоді подають голові області (воєводства) прохання про надання дозволу на роботу іноземцю, час очікування може бути дуже різним, місяць це якщо дуже пощастить, може декілька і навіть пів року. Тоді на підставі дозволу на роботу отримати PESEL (але без позначки "УКР") без якого не можна відкрити банківський рахунок. І тоді подати на карту побиту (на яку теж доведеться чекати навіть пів року). Тобто легалізуватися без тимчасового захисту - і тоді без права на деякі пільги (яких все одно для всіх стає дедалі все менше, бо війна європейцям поволі набридає, а до того ж Польща відносно бідна країна).

Але повторюся, нащо ця морока, якщо вже осіли в іншій країні... Ну кожен вирішує сам для себе.

Upd: На карту побиту працюючі мають право податися або на підставі працевлаштування, або ж на підставі ФОП.

Будете сміятися... Ось з Польщі переїжджає знайома сім'я в Нідерланди... Буквально "в нікуди". Та сама моя порада до них - сидіть на місці і не вигадуйте пригод на свою задницю. З місця де кожен пес вже тебе знає їхати невідомо куди і з незрозумілими перспективами... Але що я можу тут сказати, кожен вирішує за себе.

Оскільки вони східняки, то їм дуже важко давалася польська, за майже два роки так і не вивчили хоч на якомусь рівні. Англійську чи інші мейнстрімні іноземні мови теж не знають. Як вони будуть там без знання мов - не знаю, бо в Польщі принаймні можна зрозуміти на слух принаймні половину, а в Нідерландах взагалі ні.

Поїхали туди, бо хтось з знайомих туди переїхав - але ті їхали напряму, без захисту в Польщі. Також в Польщі нема соц.виплат на дорослих, є лише доволі символічні суми на дітей.

До речі, вони встигли якраз перед тим, як через декілька днів вже припинили приймати українців. Не знаю, чи припинили лише в тому муніципалітеті, чи взагалі в країні.