P.Y. написав:До рентгена ще треба доїхати. Самі зможете накласти шину, щоб зафіксувати ногу в більш-менш транспортабельному стані? Бо як раптом війна, то вертольоти більше на потреби майбутньої перемоги використовуватимуться.
На це мабуть зможу відповісти. З малими їздив не раз на інший кінець міста через цілий Львів з заторами в неробочий час у чергову травматологію у зв'язку з вивихами рук; ще й одного разу була дуже непогана ожеледь, моя тодішня Таврія не підвела. Дружина інтуїтивно підв'язувала дітям руку звичайним простирадлом.
До можливої війни тут ми готуємося дещо в інший спосіб - це щоб була справна і заправлена машина, вміти обійтися мінімумом речей, дбати про зуби. Найголовніше - це місцезнаходження, бо це глухе село без жодних стратегічних об'єктів, яке ще аби на мапі знайти, треба добряче постаратися.
Ну й питання, це така війна де декілька десятків кілометрів у західному напрямку буяє мирне життя з кав'ярнями, вуличними фестивалями і концертами? Тоді думаю що ми готові. Бо у випадку глобальної війни, коли порушаться ланцюжки виробництв і будуть знищені засоби зв'язку, постане багато питань про які досі не замислювалися. Про "про всяк випадок" невирвані зуби мудрості і невирізаний апендицит ми зараз не переживаємо, так само як і про запас палива, борошна і олії на рік. Тоді програмування не сильно допоможе, треба читати у вільний час форуми так званих "виживальщиків". Також працювати над власною фізичною підготовкою, напрацьовувати вміння ночувати в лісі без особливого туристичного спорядження, зупиняти кровотечу різної складності і багато, багато чого іншого...