Для початку цікаво дізнатися, що саме ви маєте на увазі під «системою штучного інтелекту».

Для C++ є Libtorch (по суті, Pytorch є обгорткою для Libtorch, що написана на C++) та Tensorflow C++ API.
Для такого проєкту потрібно багато людей і ресурсів, якщо хочете зробити щось якісно.
Погляньте на таких гігантів як Google чи Apple: орди людей, гори ресурсів, немає війни,
а результат далеко не завжди найкращий.
Тому краще зосередитися, на мій погляд, на якомусь невеликому проєкті з елементами ШІ
на зразок нейромережі з розпізнавання чогось.
Якщо мініпроєкт буде успішний, далі можна намагатися збільшувати масштаб
і шукати додатково людей і ресурси.
І, як на мене, сучасні ШІ — не що інше, як бази даних із доволі просунутим пошуком.
До справжнього штучного інтелекту ще працювати й працювати.

Це теж непоганий проєкт для початку, дякую.

Специфічно-українською задачею для ШІ може бути робота з українською мовою. Так, ChaGPT володіє українською, але зразки текстів, на яких він вчився, досить неоднорідні, і якість мови виходить так собі. Для початку можна навіть не генерувати тексти, а навчити ШІ розрізняти їх за авторським почерком: ось так писав Шевченко, а так — Руданський, а так — сучасна редаркиня новин, і т.д. На наступному етапі можна навчити ШІ генерувати тексти (чи підганяти стилістику, зберігаючи зміст), наслідуючи мову того чи іншого автора.

Мови програмування, актуальні в наш час, як правило, не схожі на граматично правильну англійську. Ключові слова, ідентифікатори — так, переважно англійського походження, плюс англомовна документація. Але ніщо не заважає запозичити ідентифікатори з будь-якої іншої мови (приклад: пітонівська бібліотека Flask, де значна частина ідентифікаторів має шведське походження) — якщо очікується, що над кодом працюватимуть лише ваші земляки, то нема необхідності називати все по-іноземному. Багато сучасних мов програмування підтримують юнікодівські імена, тому, при бажанні, можна навіть зробити пітонівську бібліотеку з українськими кириличними іменами. Якщо дуже кортить, також можна написати простенький препроцесор, що братиме українські ключові слова й замінюватиме їх на стандартні — отримаємо лексично українську мову програмування. Все це надмірності, звичайно. Але якщо українці не можуть перекласти англійську документацію на рідну мову чи пояснити рідною мовою, як їхня програма працює, то як вони взагалі програмують?

«З усього світу» і «з України» — не одне й те ж. Так само, як СРСР і УРСР. Якщо це українська розробка, орієнтована на внутрішній український ринок, то місцеві розробники можуть краще розуміти місцеву специфіку й не відволікатись на реалізацію того, що українському користувачеві ніколи не знадобиться.

Чому ж, мінімальний робочий проект на стартовому етапі повинен бути дешевим. Якщо проект вимагає щедрих інвестицій, коли й початкового задуму ще толком нема, то не схоже, що інвестиції колись повернуться. Краще орієнтуйтесь на успішні проекти, зроблені «в гаражі» у вільний від роботи час.

Якщо це приміщення для команди розробників, то «гараж» може бути й кімнатою в гуртожитку з точкою доступу до інтернету. Якщо для серверів, то згадаймо часи, коли було модно майнити крипту — в іржавих гаражах з п'яними жигулями її, може, й не майнили, але загалом ферми виникали і в не менш несподіваних місцях.

ШІ невигідно офіційно визнавати інтелектом, рівноцінним людському, навіть якщо він наздожене й пережене його. По-перше, урядовці можуть після чергового перегляду «Термінатора» заборонити чи суттєво обмежити розробки «потенційного Скайнету». По-друге, інші урядовці можуть почати захищати права ШІ як мислячого створіння. Ні перше, ні друге не піде на користь комерційному використанню мислячого програмного продукту.

Якщо обчислювальні потужності в вільний від роботи нейронки час використовувати для майнингу, то наскільки все це разом може бути економічно виправдано?

людство завжди потребувало в першу чергу:

їсти пити
ліки і лікування
житло і безпека
зброя і самозахист

ідіть в ці сфери, будьте пекарями, поварами, лікарями, рієлторами, ремонтниками, слюсарями, зварниками, спортивними тренерами, тощо

хто ж вам винуватий що ви хочете заробляти (не робити, а саме заробляти) в ойті?

ойті в недалекому майбутньому може відпасти як фах, і будуть лише суперспеци що розробляють процики,
пишуть ядро для ос, і покращують мови програмування. а ще будуть мексиканці що працюють за кілька сот долярів,
ті що проводять вам в хату інтернет, або ж псевдодизайнери, котрі будуть балакати з нейронкою, чи якісь сеошники,
хоча в мережі вже нема понту щось шукати (каталогізація і архівація наше все).