Як щодо моделей часових змін з множинним майбутнім? Чи можливо «вимірну» модель узагалі узгодити з моделлю, де паралельно співіснують декілька варіантів майбутнього?

Якщо квантова подія ще не відбулася, то де в багатовимірній системі координат перебувають майбутні живий кіт і мертвий кіт відносно теперішнього поки що живого кота?

У вас якась дивна логіка.. Зміни існують, з плином(інтенсивністюю цих змін) ми вводимо поняття час.
Фізично є 4 сили взаємодії та фізика елементарих частинок, ніякого "фізичного часу". Копаєте глибше? квантова фізика - якісь там кванти/кварки та переносчики - там взагалі час як такий не існує. Фотон для нас летить в час зі швидкість фотона а для себе він переміщується миттєво. Дивіться на час як на результат швидкості на відстань, а швидкості це енергії які наприклад надаються частинці в колайдері. Також видно що час не самостійний при велетенських прискореннях або гравітаціях, коли плин часу тече інакше, швидкість залежить він маси/енергії.

Час - це кількість циклів ітерацій природного процесу, яким ми намагаємось міряти відстань між подіями.
Час умовно можна розділяти на глобальний (за Нютоном) і локальний (за Еінстеіном), залежно від того які обйекти ми користуїмо щоб рахувати час.
Якщо ми рахуїмо час кількістю одиниць часу (години|хвилини|секунди) годиником біля нас, то це локальний час.
Якщо ми рахуїмо час кількістю ітерацій (часто просто обертів) далекої зорі [а ше краще кількох далеких зорів, і деякі з них в іншій галактикі], то це глобальний час.
Якщо ми орійентуїмося на Сонце або обертаня Землі, то це "і не туди і не сюди", а шось середнє між ними, бо і Сонце і Земля мають значний вплив на прискореня частинок тут (на поверхні планети), і це біль будь-якого практикуючого фізика, бо в маштабах зоряної системи це локальний час, а в маштабах лабораторії це глобальний час.
І для студентів досить важко підібрати правильні слова щоб пояснити різницю. Багато з них (студентів людин) про такі нюанси не знають, і думають що час це шось одне для всіх випадків і всіх задач. А потім вони йдуть в світ і публікують навколо-наукові матеріали про "чорні дири" і "горизонти подій".

Відповідаючи на питаня

за природу не зкажу, а в іншому - так, це вигаданий термін, як і багато інших (швидкість, заряд, маса), але від того вони не стають менш корисними для плануваня подій.
З енергійею складно, треба буде зайнятись нею, але то вже аж після війни.
А сила виявилась взагалі не тим звіром, якого нам залишили предки, через що свого часу навіть Нютон помилився (див. закон тяжіння, там де він множить масу на масу).

Чому я припускаюсь твердження "відстань - похідна/залежна сил/енергій..".
F = G( M1 * M2) / R^2; Допустимо я сиджу на М1 яка повільно рухається відносно всесвіту, але М2 - мчить близько швидкості С . З швидкістю маса М2 виросла а значить і F також виросла.
А тепер я сиджу на М2, відносно себе я в спокої, маса в мене норм. а до С мені всеодно безкінечно далеко.
Яка для мене F якщо для мене М2 субєктивно не мінялась? Така сама F як і для мене на М1, тому що для мене на М2 зменшився R. Відстань субєктивна/відносна/похідна.
example by scientist

Я ще раз підкреслюю, що не можна використовувати цю формулу для релятивістських ефектів; але нехай, попрацюємо з ньютонівською гравітацією в спеціальній теорії відносності, ніби на дворі 1910 рік.
Отже, для системи відліку, пов'язаною з M1,
F = G * M1 * M2'  / R^2, де M2'  - релятивістська маса M2, що дорівнює M2/sqrt(1-v^2/c^2). Загальна формула
F = G * M1 * M2 / (sqrt(1-v^2/c^2) * R^2)
А для системи відліку, пов'язаною з M2, оскільки тепер вже M1 рухається відносно M2 з тією ж швидкістю,
F = G * M1` * M2 / R^2 = G * M1 * M2 / (sqrt(1-v^2/c^2) * R^2)
Опа! Сила дії виявилася рівною силі протидії. Яка несподіванка.