Дякую за надану інформацію. Але чи є все-таки в нас в Україні фірми, що надають послуги прошивки флеш мікроконтролерів?

Скажіть, навіщо в 2021 році триматися за архітектуру 8051 кінця 70-х років? Обмеження RAM в 256 байтів (це при тому, що не всі комірки пам'яті доступні, бо частину займають регістри та інша заререзервована всячина) це епік.

Якщо малося на увазі automotion, то там я зустрічаю зараз грубо Cortex-M3/M4/M33, Cortex-R5/R7, різні ARC, Cortex-A* (від A7 до 4-8-ядерних A5x/A7x).
MCS51 може десь внизу, нижче AUTOSAR в дрібних модулях, та й то там зараз CM3 в нових розробках, про які я знаю.

p,s, «вийду на пенсію»™ — знайду архів iDCX51 (preemptive RTOS з підтримкою BITBUS через яку вміє RPC), візьму пару AT80S51 і пограююся в ретрокомп'ютинг. Бо на той час, коли Intel цю iDCX51 відпустила, у мене вже інші задачі були.
А так щодо MCS51 лише теплі спогади, дискетка з ліцензійним AVOCET-C51 1995 року, декілька проектів, і ніякого бажання повертатися до них у реальній роботі.

Що має знати і вміти програміст-початківець мікроконтролерів?

Може когось зацікавить універсальна матрична клавіатура(повний текст драйвера додається) для 8051 з програмним кодом в зовнішній ROM.
https://www.youtube.com/watch?v=sqkaGXqZSBg

Доброго дня і ночі всім!
Я вже тривалий час не можу зустріти в продажу програматор серії AT89(AT89S51\52) та паралельних EEPROM(як варіант з зовнішнім програмним кодом), який би гарантовано був призначений саме для чіпів такого типу, а не PIC та AVR.  А кількатисячні  типу Xeltek SuperPro 610P чи  TL866II Plus і навіть дорожчі не по кишені.
Чи хтось може запрограмувати мені чіп, коли перешлю його та файл його прошивки?.. І чи має хтось досвід користування програматором USB SP200SE - бо, наприклад, на сайті http://megalvov.blogspot.com/2015/01/usb-sp200se.html не вся заявлена інформація насправді відкривається. Пошуки з купою сумнівів і ризиком тратити марно час...
Буду вдячний за підтримку.

Слава оборонцям України. Давно нічого тут не писав, бо зараз в основному працюю з більш сучасними МК. Але от довелося мати діло з MS51FB9AE від Nuvoton. Це трошки покращений (але у чомусь, наприклаклад розмірі Flash - погіршений) послідовник N76E003AT20 від того самого Nuvoton https://www.nuvoton.com/products/microc … 8051-mcus/, який у свою чергу pin-to-pin сумійсний із втратившими популярнійсть STM8S003F3P6/STM8S103F3P6. Я дуже люблю pin-to-pin сумійсні МК, оскільки можна заміняти їх між собою на одній платі, якщо у одному щось не влаштовує з периферії, або він раптом стає важкодоступним. А ще я дуже люблю завантажувачі, які розміщені у Flash-пам'яті МК, і дозволяють оновлювати ПЗ без программатора. Зазвичай, найзручнішим і напростішим варіантом є USB-UART перетворювач (https://arduino.ua/cat167-usb-uart-ttl, не сприймайте як рекламу, просто для розуміня того, як вони виглядають, для людей, які не шарять у цій темі). Для цього МК на сайті виробника доступний Board Support Pakage - MS51_Series_BSP_Keil_V1.00.005.zip (https://www.nuvoton.com/products/microc … &tab=2). У цьому архіві є як сам проект завантажувача, так і вже скомпільовані файли для прошивки. У цьому МК є 2 UART (UART0 і UART1). UART1 виведений на ті самі ніжки МК, що і інтерфейс програмування. Хтось вважає, що це незручно, бо під час налагодлждення ПЗ через програматор-відладчик ми не маємо нормального доступу до інтерфейсу UART. Але мені наприклад зручно один раз прошити МК програматором, а потім весь час його прошивати і мати отладочний вивід по UART на тій самій гребінці пінів. Це і економія місця на текстоліті, і простота розводки/макетування плати. Але виявилось, що готовий файл для прошивки через UART1, при кожній подачі живлення чекає аж 20 секунд замість 2-3 секунд, як на UART0. Зазвичай це неприпустимо довго для вбудованих систем, кожного разу очікувати аж стільки, перед кожним початком роботи. Ну і плюс розмір завантажувача трохи вилазив за 2 Кб, і доводилоося резервувати під нього аж 3 Кб, даремно втрачаючи майже цілий кілобайт. Колега з роботи зібрав мені файл зі зменшеним часом очікування виходу у робочий режим. А далі я пропросив його скинути мені Keil, і почав шукати, де можна зекономити пару байт, щоб влізти у бажані 2048 байт, і нарешті отримати під свої потреби цілих 14 Кб замість 13 (16 Кб базового розміру Flash мінус розмір завантажувача).
Тайванці (острівні китайці) не розчарували. Довго шукати не довелося, друга по рахунку функція налаштовує внутрішній тактовий генератор на частоту 24 МГц, а потім у кінці, при виході із завантажувача, повертаються дефолтні 16 МГц.
Виглядає це як

void main (void)
{
    set_CHPCON_IAPEN;
    MODIFY_HIRC_24();
... багато коду ...
_APROM:
    MODIFY_HIRC_16();
... ще трошки коду, і вихід із завантажувача.

Три перегляді цих фунцій було помічего, що вони відрізняються тільки двома значеннями, які присвоюються регістру IAPAL.

void MODIFY_HIRC_24(void)
{
  unsigned char data hircmap0,hircmap1;
/* Check if power on reset, modify HIRC */
//  set_CHPCON_IAPEN;
  IAPAL = 0x38;
  IAPAH = 0x00;
  IAPCN = READ_UID;
  set_IAPTRG_IAPGO;
  hircmap0 = IAPFD;
  IAPAL = 0x39;
  IAPAH = 0x00;
  set_IAPTRG_IAPGO;
  hircmap1 = IAPFD;
  TA = 0XAA;
  TA = 0X55;
  RCTRIM0 = hircmap0;
  TA = 0XAA;
  TA = 0X55;
  RCTRIM1 = hircmap1;
//  clr_CHPCON_IAPEN;
}

void MODIFY_HIRC_16(void)
{
  unsigned char data hircmap0,hircmap1;
//  set_CHPCON_IAPEN;
  IAPAL = 0x30;
  IAPAH = 0x00;
  IAPCN = READ_UID;
  set_IAPTRG_IAPGO;
  hircmap0 = IAPFD;
  IAPAL = 0x31;
  IAPAH = 0x00;
  set_IAPTRG_IAPGO;
  hircmap1 = IAPFD;
  TA = 0XAA;
  TA = 0X55;
  RCTRIM0 = hircmap0;
  TA = 0XAA;
  TA = 0X55;
  RCTRIM1 = hircmap1;
//  clr_CHPCON_IAPEN;
}

Було вирішено замінити їх на 1 універсальну функцію

typedef enum{
  HIRC_16_MHz = 0x30,
  HIRC_24_MHz = 0x38
} HIRC_t;

void MODIFY_HIRC(HIRC_t HIRC_type)
{
  unsigned char data hircmap0,hircmap1;
/* Check if power on reset, modify HIRC */
//  set_CHPCON_IAPEN;
  IAPAL = HIRC_type;
  IAPAH = 0x00;
  IAPCN = READ_UID;
  set_IAPTRG_IAPGO;
  hircmap0 = IAPFD;
  IAPAL = HIRC_type+1;
  IAPAH = 0x00;
  set_IAPTRG_IAPGO;
  hircmap1 = IAPFD;
  TA = 0XAA;
  TA = 0X55;
  RCTRIM0 = hircmap0;
  TA = 0XAA;
  TA = 0X55;
  RCTRIM1 = hircmap1;
//  clr_CHPCON_IAPEN;
}

і тепер вона просто визивається 2 рази, із відповідними параметрами:

void main (void)
{
    set_CHPCON_IAPEN;
    MODIFY_HIRC(HIRC_24_MHz);
... багато коду ...
_APROM:
    MODIFY_HIRC(HIRC_16_MHz);
... ще трошки коду, і вихід із завантажувача.

Це дозволило зекономити 72 байти, і з запасом влізти у відведені 2 Кб. Далі я не шукав де ще оптимізувати, бо все одно у 1 Кб завантажувач не влізе (якщо не урізати функціонал).
Ще один косяк тайванців (острівних китайців) виліз у процесі використання софту для прошивки NuMicro_ISP_Programming_Tool_V4.16. Виявилось, що ця версія нормально прошиває МК при використанні GUI, але не працює при використанні командної стрічки. Дослідним шляхом, з допомогою колеги по роботі, у якого вивився набір старих версій цієї програми, було вивлено, що на версії 4.10 ще все працює, а на версіях починаючи з 4.12 працює вже тільки GUI. Тому, хто стикнувся, майте на увазі.
Робіть, і у вас все вийде. Всім некацапам добра.