Ну щодо Lisp не знаю, а Perl досі використовують при адмініструванні Unix-подібних систем. А ще скрипти на Perl використовуються в проекті OpenSSL для конфігурації сирців перед компіляцією.

А взагалі для програмування?
Шось на Perl чи на Lisp можна  написати нормальне?
Його ше трохи використовують?

Для яких цілей вам потрібно, просто для вивчення? Якщо так тоді пробуйте.
Якщо для підготовки до адміністрування  тоді я рекомендую рубі. Як на мене на зараз хвиля рубі тулз тому варто познайомитись

Пуття від Perl і Lisp є тоді, коли хочеш і вмієш на них програмувати. Щодо Perl, то зараз активно розвивається фреймворк Mojolicious для веб.
Я щойно завершив проектування CMS на Mojolicious. Якщо є бажання випробувати її, можна завантажити з адреси http://mojoblog.net/uk/download

Perl непогано надається для програмування графічних інтерфейсів. Ось, будь ласка - http://koliart.com/ukr/localize/

Якраз Lisp досить добре засвоюють люди із математичним складом розуму без знать програмування.
Натомість С-подібні мови ламають мозок початківцям.
ІМНО:
LIsp - набагато простіше, ніж С, Java і подібні їм за рахунок логічності і продуманості мови. Проте шляхом більших затрат на розробку на С, Java можна написати більш ефективну програму (кажуть, що Haskell зараз виграє у Java, нажаль небагато компаній вміють ефективно писати на Haskell).
P. S. Всі популярні мови програмування запозили багато ідей із мови Lisp і ліміт ще не вичерпався. Після Lisp можна легко зрозуміти будь-яку попсову мову, за яку звичайно отримують кеш.

1) Але це суперечить твердженню, що LISP помітно складніший за процедурні мови.
2) C++ уміє все автоматом лише в прямих руках. Насправді там значно ширші можливості прострелити собі ногу.
3) Трохи офтопу щодо важливості розуміння нюансів. Часом доходжу висновку, що починати вчити програмування зовсім з нуля, беручи мову, в якій нема goto (таку як Python чи Java), незовсім правильно. При тому, що перехід — одна з базових концепцій, всілякі цикли є лише синтаксичним цукром навколо goto — але ж ні, новачкові треба показати складнішу концепцію, не давши йому розуміння основ.  Так, усі ми завчили аксіому, що goto — це погано, а чому погано, розуміють далеко не всі (як це взагалі може зрозуміти людина, що не написала повноцінного макаронного коду? ).

Здається, для багаторазового виконання рекомендують або цикл, або процедуру, а goto — лише вкінець блоку, як правило.

Але я мав на увазі інше: програміст у реальному коді може не використовувати goto взагалі, але йому, так чи інакше, доведеться мати справу з чимось назразок алгоритмів у вигляді блок-схем, які не завжди можна розписати на структурні блоки, не вносячи змін в алгоритм, а на if...goto — завжди. Тобто, ще треба вміти перетворювати неструктурований алгоритм на еквівалентний йому структурований, і для наглядності бажано мати можливість порівняти результати їх роботи — а як це зробити, якщо в нашому розпорядженні лише структурні блоки? Це приблизно як вивчати трикутник, не розуміючи, що таке кут.