Перегляньте на Вікі статтю про лінзи.

Розсіювання в чистому повітрі практично немає. Просто в ока є роздільна здатність — 0,02°. Після проходження лінзи промені ближче до оптичної вісі відхиляються менше, далі від вісі — більше, зображення розтягується і ми бачимо його збільшеним.

Вперше чую.
Одне з наближень геометричної оптики — промені, які перетинаються, не взаємодіють між собою. Геометрична оптика пояснює майже всі ефекти, які можна спостерігати в реальному житті, тому нічого подібного ми побачити не зможемо.
Можливо десь і є якісь тонкі ефекти. Хоча швидше всього немає. Хіба що гравітаційна взаємодія між ними

Не бачу причини, по якій я не мав би бачити одне чи інше.

Не хз. Деформація зблизить атоми, що створить протидіючу електростатичну силу.

Давай книжку, коротше. Сподіваюсь, це не Ацюковський який-небудь.

Я так зрозумів, ОПа цікавить не питання викривлення променів, а питання потужності світлового потоку - і тут все просто: площа об'єктива в кілька разів більша за площу окуляра, отже, і кількість фотонів, що потрапляє на неї, в рази більша.

А оскільки практично всі фотони, що потрапляють на об'єктив, переходять на окуляр, яскравість зростає. До речі, саме тому роблять такі великі телескопи, і не тільки оптичні...

цікава дискусія. Так на чому там закінчилось з книжкою?