Зараз система "кешування дисків" споживає 75%, а програми 21%, своп 0.5-1%. При запуску програм система звільняє оперативну пам'ять за рахунок зменшення кешування дисків, так як кешування слугує лише прискорення звернення до найбільш запитуваних файлів (логів, конфігів, файлів роздачі через торрент, поточні відкриті, попередні перегляди (ті що не видно, наприклад заховалися при скролі) поточної відкритої теки, і т.д.), тобто кеш файлів жорсткого диску, при тому цей кеш займає всю вільну оперативну пам'ять (ну щоб не простоювала марно) крім кількох відсотків на випадок запуску програм, якщо програма потребує більше ніж є вільно - система зменшує розмір зайнятого кешуванням дисків, те саме відбувається після завантаження програми, що вмішається у вільний розмір - система намагається звільнити об'єм пам'яті рівний що був щойно зайнятому, щоб знову мати потрібний відсоток вільної пам'яті. Принцип зручний, а головне забезпечує ефективне використання ресурсів системи та швидкодію, також зменшує кількість звернень до жорсткого диску з перезаписами (особливо це стосується свопу та логів), що важливо власникам ssd, бо продовжує термін роботи ssd. Від свопу повністю можна здихатися використавши ram-disk, але це актуально лише власника ssd, тай потребує величезних об'ємів оперативної пам'яті (16ГБ+). Ось такі справи, хвилюватися не було чого, linux знає свою справу