http://cppstudio.com/post/418/

Спробуйте подумати і спершу вивести на екран Hello world за допомогою рекурсії!

p.s. Вибачте, не бачив повідомлення вище

Задумався.

1. Змінні, видимі за межами функції, — ніхт ґут.
2. Коли ви використовуєте рекурсію, змінні тільки заплутують.
Ну то таке, питання стилю.

Звик до автоіту, вже як є.

Як варіант виведення рядка, якщо це допоможе.

void print_str(const char* str)
{
    if (! *str) return;
    putchar(*str);
    return print_str(++str);
}

Я думаю починати розбиратись в рекурсії(якщо є на то бажання, в чому я сумніваюсь) треба з факторіалу і фібоначі. Бо заміна тривіального циклу рекурсією (привіт Хаскель) то вже на порядок складніше.

Ви нагадуєте мені викладачів програмування, які дають завдання, щоб «навчитись працювати». Їм все одно, що це нелогічно, що так ніхто не робить. Рекурсивно варто розв’язувати задачі, які очевидним чином розбиваються на підзадачі, аналогічні основній. Завдання топікстартера є таким, і коли ми читаємо return n + sum(n+1, k), ми бачимо думку «Сума діапазону дорівнює сумі першого елемента і суми діапазону, що починається з другого елемента». Вивід тексту n раз до таких завдань не відноситься —  його очевидніше представляти в вигляді циклу, принаймні поки ми знаходимось в розділі C/C++, а не в розділі Haskell. Тому давати це завдання людині, яка ще не розібралась в тому, нащо потрібна рекурсія — це ще більше заплутувати її.