Нещодавно трапилася, ще одна кумедна ситуація..
Йду по вулиці, біля універа між корпусами.. тут дзвонить телефон, незнайомий номер, беру трубку:
Я: Вітаю, це..
Тут мене перебиває дівочий голос:
Д: Це Маша, ви вже написали мені програму?
Я: Стривайте, яку програму? Ви хіба замовляли?
Д: Ну як же, та що в семестровому завданні.
Я: Мені ніхто не замовляв ніяких семестрових завдань, та й взагалі ними вже давно не займаюся.
Д: Як? Я ж домовлялася.
Я: Зі мною навряд, бо щось не пригадую вас.
Д: Як це? Коли брала завдання, мені сказали що ці завдання всі програмісти вирішували.
Я: Ну я не вирішував.
Д: Але ж як ви тоді ним стали? Мені сказали без вирішення цих завдань неможливо стати програмістом.
Я: Хто вам таку дурницю сказав?
Д: Викладач. То я зможу стати програмістом не вирішуючи цих завдань?
Я: Ви навряд.
Д: Чому? Ніхто не розв'язуватиме, а я буду?
Я: Мені звідки знати.
Д: Ну ви ж програміст.
Я: Хто вам це сказав?
Д: Ну як? Ви писали програми, та й викладач сказав, що ви програмуєте.
Я: Ну ось, трохи покодив і вже програмістом обізвали.
Д: Ні мені кодити не треба, мені програмувати треба.
Я: А яка вам різниця?
Д: Ну я буду програмістом, а не кодіром.
Я: Якщо писатиму я - то ви навряд стане програмістом.
Д: Чому?
Я: Бо щоб програмістом стати, треба самому програми писати, а не у когось замовляти.
Д: Ну.. це лише семестрові.. коли працюватиму - я сама програми писатиму..
Я: Як ви збираєтеся їх потім писати, якщо зараз не вмієте?
Д: Ну як всі. Ви якось пишете?
Я: Пишу бо вмію.
Д: Ну ось я отримаю диплома і теж буду вміти.
Я: Я в тому сумніваюся.
Д: Чому? Бо я дівчина.
Я: Ні, бо ви блондинка.
Д: Я не блондинка, я кучерява, а раніше була брюнеткою.
Я: То ви тепер кучерява брюнетка?
Д: Ні, руда.
Я: То чого блондинкою прикидаєтеся?
Д: Дума знижку зробите, а може так.
Я: А ви знаєте, що за так навіть блондинці не буває?
Д: Ви злий.
Я: Ні, я гарненький і пухнастенький.
Д: Ні, ви лисий і бридкий.
Я: З чого це ви взяли?
Д: Бо я бачу вас навпроти.
Я: То пострибайте, щоб і я вас побачив.
Д: Добре..
Чую як стрибає, і тут чую як позаду мене хтось стрибає і хлопа в долоні.. повертаюся та бачу неймовірно гарну дівчину яка стрибає, але спиною до мене..
Я: Панно.. ви де..
Д: Я тут..
Я: Ви впевнені, що ви бачите мене?
Д: Звісно..
Я: А ви мене бачили хоч раз?
Д: Ні..
Я: Мабуть питати інше немає сенсу..
Д: Ви вважаєте мене тупою?
Я: Ні. Тому спитаю дещо цікаве. Ви коли брали номер телефонна, питали як я виглядаю?
Д: Так. З довгим волоссям. Прикольний. Та сиділи за комп'ютером у вівторок.
Я: Ммм.. опис супер.. питання на останок - ви бачите, щоб я розмовляв по телефону зараз?
Д: Ні, але може у вас гарнітура.
Така мудра думка мене спантеличила.. навіть неочікувано було..
Я: Відкрию вам дві таємниці..
Д: Давайте..
Я: Перша, ви гарненька. Друга, я позаду і дивлюся на вашу спину..
Д: Як дивитеся на спину? Я дивлюся на вашу спину.
Я: Маю інше питання, з чого взяли що я лисий?
Д: Бо ви сиділи за комп'ютером лисий, коли я питала ваш номер телефону.
Я: Добре, то чого тоді вам сказали, що я не лисий?
Д: Може вас не бачили.. а ви постриглися..
Я: О, боже. Оберніться, я позаду.
Д: Як позаду? Чого не сказали?
Я: Я за хвилину до цього казав вже це.
Д: Ну добре, я повернуся, але за умови, що дасте мені семестрове завдання.
Я: Де я його вам в біса візьму?
Д: Ну ви ж програміст.
Я: І що з того?
Д: Як що з того?
І ту нарешті повертається.. дивиться на мене і питає:
Д: Де ви? Тут лише якийсь хлопчина з довгим волоссям по телефону розмовляє.
Я: То я..
Бере відвертається. Потім знову повертається. І з криком: "Це ти" біжить до мене. Підбігає, вішається на шию, обіймає та каже фразу після якої в мене ледь дах не поїхав:
Д: Ти ж мені даси семестрові завдання, ти ж програміст..
В голові крутилися думки: "За що мені ця кара?", "Навіщо я їй сказав де я?", "Що робити?"..
Але доля допомогла все вирішити, тут вона помічає якогось хлопчину і перестає обіймати та каже:
Д: Я мушу йти, бо ось мій хлопець вже з пар йде.
Я: То добре.
Д: То ще зустрінемося? Коли зробиш мені завдання:
Я: Ніколи.
Д: Тобто ніколи? Що ніколи?
Я: Все.
І пішов. Навіть полегшало.

P.S. В діалозі пропустив її скиглення, фразу на зразок: "Та ну.. ", "Ну.. ".. і т.д.