Нагадаємо, що етнос, перш за все, це колектив людей. Значить етнос, як система, характеризується відкритістю, динамічністю та нерівноваженістю. Додамо до цього ще одну характеристику етнічної системи і зазначимо, що етнос є «багатозв’язковою» системою. Завдяки саме цій характеристиці створюється, так звана, еластичність етносу, що дозволяє йому амортизувати зовнішній вплив. Зв’язки в системі можуть бути як позитивними, тобто спрямованими на ускладнення системи, збільшення щільності системних зв’язків, так і негативними – спрямованими на спрощення системи, зменшення кількості зв’язків, що, в свою чергу, тягне за собою поступове руйнування та знищення системної цілісності. Саме середньостатистичний набір зв’язків, як позитивних так і негативних, визначає міру стійкості етносу.
Таким чином виявляється, що в середині будь-якої відкритої системи завжди буде утворюватися антисистема, тобто система, в якій системні зв’язки будуть мати протилежний знак.
Л.М. Гумільов визначав етнічну антисистему як системну цілісність людей з негативним світосприйняттям, яке являє собою специфічне ставлення до матеріального світу, що виражається в прагненні до спрощення системи, тобто до зменшення щільності системних зв’язків. Антисистема виробляє для своїх членів спільний світогляд. Для антисистеми, незалежно від конкретної ідеології її членів, має місце одна спільна об’єднуюча установка: відкидання реального світу, як складової різноманітної системи, в ім’я тих чи інших абстрактних цілей. Ідеологія антисистеми завжди протиставить себе будь-якій етнічній традиції, а значить завжди прагне до морального знищення етносу, з числа представників якого вона інкорпорує своїх нових членів.