Щодо проблем освіти в АСУТП - всі її бачать, але мають різні варіанти вирішення.
Я колись почав писати цикл статей з цього приводу, який зараз не вдається закінчити, так як пріоритети трохи змінилися, та й звортного звязку особливого не було. Друга частина статті (Способи лікування) коротко викладені в http://www.slideshare.net/pupenasan/2015-45809467
Короткий зміст. В загальному, всі чекають чогось від держави. Причому викладачі чекають зарплат, деякі ще від АСУТПшної спільноти допомоги (рецензування посібникв, сучасні плани, підвищення кваліфікації...), а споживачи студентів і посібників (а також інших артефактів ВУЗів) чекають від ВУЗів якісної освіти. Так і один на одного кивають. В такому державному бардаку допомога може бути тільки взаємна. Є конкретні пропозиції, які якраз в слайдах і викладені.

Щодо АСУТП в харчовій промисловості, вважаю, що автоматизація тут не гірше ніж в інших в Україні. Це пов'язано з тим, що їсти треба при будь-яких обставинах. Багато готових ліній завозних. Це тому, що замовник не хоче окремо купляти залізо, електрику і автоматику.

Оскільки в АСУТП гроші не ті, найкращі йдуть в IT. Тим не менше, як я вже казав, є й хороші інтегратори.

Згоден.
Від хорошого АСУТПШного програмера до комп'ютерного програмера перейти не так вже важко. У мене багато знайомих так і зробили. 
Багато знань та навиків вже є. Однак враховуючи широту необхідних знань в АСУТП, середня зарплата повинна би була бути як мінімум на тому ж рівні, а якщо врахувати постійні відрядження і стреси від пусконаладки, відповідальність і т.д. то й більші. Однак ринок АСУТП дуже малий, порівняно з IT. Хоч я розумію, що і в IT програмери різні (по спеціалізації). 
Візьмемо наприклад програму курсу промислові мережі на с.7-с.9. Це тільки одна дисципліна, не сама, звичайно, потрібна.
От, наприклад, варіант загального переліку дисциплін. Мультидисциплінарність аж фонтаном б'є. Звісно програмування ПЛК з точки зору комп. програмерів - це якесь більше конфігурування ніж програмування. Однак є ще SCADA/HMI, де без програмування часто не обходишся, а воно  як мінімум йде на скриптових мовах типу VBS, VBA, JS, або якихось своїх. Так, скажете ви, це не камільфо. Однак тут з'являються задачі з базами даних (конфігурування, запис, читання, різні вибірки), обробка для формування звітів, тут ще і html зявляється, розвертування ВЕБ-серверів для доступу через Інтернет до СКАДА, задачі дистанційного керування, ще й кіберзахист сюди клиниться.
Згадав прикол в цю тему

Мій рецепт розвитку вітчизняного АСУТП - підвищувати загаьний рівень спеціалістів (просвіта) і вихід на міжнародний рівень. Тоді наша системна інтеграція зможе конкурувати з європейською, а отже збільшеться приплив фінансів, а отже і зарплата АСУТПшників. Ну і викладачі теж щось будуть мати з цього.

Це задача максимуму.
Зараз дуже повільно йде консолідація АСТУПшної спільноти, зокрема силами АППАУ, та й іншими організаціями спільноти. Я з свого боку, теж намагаюся затягнути викладачів та студентів в цей процес. Хоч зсув дуже слабий, але він таки є. Маю надію, що в майбутньому до процесу залучиться більше людей.

Блін, ото буковок написав.

  Я теж за С, але нажаль читати це нікому. Щодо Асемблера - у нас його дають в дисципліні "Мікропроцесорна техніка", якраз на мікроконтролерах. Маткад здається в нас взагалі не дають, а от Матлаб - так. Але для АСУТПшника, Матлаб - це вже продукт, на якому він повинен тренуватися як на кроликах. Так що, якраз Матлаб, як мінімум Сімулінк потрібен. Хоча треба хоч раз в житті написати свій ПІД-регулятор. Коли я вчився, ми писали його на бейсіку. По великому рахунку не так принципово на чому, але ти тільки тоді відчуваєш його внутрішню структуру, і всі проблеми антинасичення і т.д. А IL - це практично мертва мова і тримається вона тільки зарахунок обмеження в інших МЕКовських мовах у певних брендах (тих же Сіматіках). Нормальний ST - достатня текстова мова. Дехто хоче ще С в ПЛК, однак це питання спірне, і вже не один спис був зламаний щодо цього.

Це тільки варіант переліку. Це було зроблено для того, щоб АСУТПшна спільнота почала коригувати. Але результат Ви бачите - спільнота мовчить. Ви практично перший, хто висказався щодо набору. Причому питання піднімалося в багатьох місцях. По великому рахунку люди варяться у власному соці і мало хочуть знати а що там у сусіда, а ще більше робити свої внески в загальний котел. Так і створюються власні велосипеди.
Щодо ОП - тут з вами не згоден. Більшість тих же СКАДА в своїх скриптових мовах все більше надають обєктний АПІ до свого ядра або інших складових. По цій же причині, добре би дати ще VBA (його дже багато в різних СКАДАх) та JS (можна б було разом з hrml5+...). Однак без особливого заглиблення, для легкого старту.
А взагалі голі назви дисципліни особливо ні про що не кажуть. Треба розробляти комплекс робочих програм дисциплін і це дуже велика робота. Так як всі дисципліни повинні складати загальну систему підготовки. Тому я хочу зібрати декілька однодумців і рухатися в цьому напрямку. Цим і займаюсь.
Сам спеціалізуюсь на ПЛК, СКАДА, пром. мережах. Все потянути не можу, тому шукаю далі.

Цікаво почитати про АСУ ТП, я вже думав що напевно веду лідерство по віку на форумі, але й вагомо звучить що тут є

та й поважаю думку пана HetmanNet, відчувається що багато мали справу за даною темою.

Я вказував вище користуюсь засобами АСУ ТП.
З  приводу теми "проблем освіти", то здається потрібно брати набагато вище до проблем держави та суспільства, тому як в мене, склалось на жаль негативне враження щодо чесного, неупередженого вирішення наявних питань в любій сфері діяльності, включаючи освіту, виробництво і т.п.
Я розумію що Вам справді хотілось би хороших технологічних розробок, але міністерства та керівні посади чи навіть відповідні "люди" більше зацікавлені що вони з того будуть мати?... І ця величина напевно ж в сотнях тисячах грошових одиниць вимірюється,... "відкати" та інші схеми. Такі схеми "прошиті" в нашій структурі держави і ставленні наших людей до вирішення таких питань. І я тому свідок, скільки систем стоїть непотрібних чи навпаки стоїть потрібних не доукомплектованих, тому як немає фінансування... а куди ж дивляться відповідні органи, дуже, дуже, дуже все запущено.

Ось тут хотів би запитати, скільки буде коштувати ліцензія від держави і всі супутні витрати (щось на зразок налогової, бухгалтерії, соціальних виплат ) на утримання власної контори що буде займатись АСУ ТП ???
Я навскидку скажу напевно розвернути власну задумку напевно ж буде від 500 000 грн , я так собі розумію і приміщення потрібне буде, а це значить панове пожарні інспектори ще... 
якщо держава не зацікавлена в цьому, то особисті потуги окремих людей нерахуються що зможуть вирішити питання на краще

Анатолію, Ви дійсно заціпили, так сказати, коріння.
Нинішнє керівництво МОН вважає, що проблема вирішується на рівні реформ, а вони в головах. Тотальна корупція всюди, і люди чомусь не готові від неї відмовитися Не тільки на рівні тих що беруть, але й тих що дають. Мало того, ті що бреуть, являються тими що дають, і у цьому випадку вони автоматично стають на місце "жертви корупції". А коли їм кажуть, "так ти сам такий", вони ... "так це ж хіба хабарництво"? Освіта в цьому нічим не відрізняється від усіх інших сфер. Однак не всі освтяни такі, хоч більшість вважає інакше. Мало того, коли ти працюєш в сфері освіти і не користуєшся своїм положенням, тебе яко кажучи не розуміють. Типу "ненормальний". Вот так і працюємо.
Щодо офіційності і зацікавлення держави - свою думку я вже висказав, держава на сьогоднішній день це негативне збурення, яке треба враховувати. Необхідно викручуватися в конкретній систуації. Але я не зрозумів про чиї проблеми Ви писали, освітян чи виробництво? Щодо інтеграторів - якось вони працюють. Не обовязково створювати свою власну контору, можна йти в субпідряд як фізична особа, навіть офційно. Мало того, багато фірм так і працюють, їх робітники являються сбчиками зі своїми приватними підприємствами. Але це інша тема.

Я не очікую внесення якихось грантів в освіту. Як тільки з'являються гранти, а вони можуть з'явитися тільки через державну струкутуру, виникають "доярки". Тому я за короткочасні взаємовигідні проекти між освітянами та інтеграторами/вендорами/виробництвом. Так, наприклад, одна з форм співпраці - курси підвищенн кваліфікації. Я, наприклад, викладаю на таких курсах (сертифікований центр Шнейдер Електрик - "Модікон-Київ"). Так, це конкретна техніка від конкретних брендів. Однак, оплатити підприємтсву навчання (а саме вони платять) для швидкого вирішення поставленої задачі своїми силами  дешевше ніж відмовитися від поекту з причини "ненашо-брендового обладнання" (для інтеграторів) або наняти сторонню організацію (для великих виробників - кінцевих замовників). Так саме можна відкривати курси по загальним АСУТПшним дисциплінам, навіть по тому ж ТАУ, якщо його давати в контексті "заземленності", наприклад з реалізацією на певній платформі.

SQL, JSON, HTML, CSS, та різні інші стандарти розмітки,та збереження даних, БД, те як ними користуватися і т.д. Також тут повідав би про комп'ютерні мережі, стандарти, як проектувати, як збалансувати, безпеку, також повідав про маршрутизатори, програмовані свічі, та роботу хабів. Можна тут, а можна окремою темою Linux, те як на RedHat-like правильно налаштувати шлюз, підняти ту чи іншу БД, робити бекап, підняти FTP, HTTP, розказати чому SMB немає бути в мережі де ПЛК перебувають, і т.д.

Дуже багато як для однієї дисципліни.
БД, як на мене, повинні бути окремою дисципліною. Справа в тому, що БД є однією з складових СКАДА і :
- треба розуміти загальні поняття про принаймні структуру реляційних БД
- треба знтаи про особливості адміністрування
- треба розглянути загальні відкриті технологіїї доступу до БД (в контексті автоматчика)
- попрактикуватися з мовою SQL, щоб наприклад зробити от таку лабу
JSON, HTML, CSS та плюс до всього JS повинно бути в іншій дисципліні, типу ВЕБ-розробка. Сюди би включити основи функціонування ВЕБ-сервісів. Про http пару слів сказати. Навіть без лабораторок, щоб просто загальне уявлення було.
Компютрені мережі теж повинні бути окремо. Колись у нас так було. Але рівень знань у студіків був дуже низький, тому все одно приходилося "нагадувати". А зараз взагалі вирішив закрити і цю діру хоч трохи.
Тому зараз, частина з наведеного матеріалу просто перенеслось в дисципліну "Промислові мережі та інтеграційні технології"