Re: Українська мова та її обробка
Це виходить, що правило має звучати так: "якщо слово має закінчення російської мови, якого немає в українській, то воно має відмінятися так, як в російській"? А чому для російської такий вийняток? Чому Komarowski ми записуємо одразу "Комароський", підганяючи суфікс і закінчення під українську, а Толстой не стає "Толстий"? Ще цікавіше - а чому польський білорус Kościuszko-Костюшко (і звідки, до речі, це "т" взялося?) в українській, слідом за російською, перестає відмінятися, щойно ми говоримо не про людину, а про названу на його честь гору?
Коротше - тут дуже багато чого треба впорядковувати.