Комп ютер не вантажеться із диском D. Коли я відключаю шлейфи тобто залишається один диск C все нормально. Тоді на єкрані видно обидва диски і D помічений хрестиком тобто так і є.

Із під еднаним D

PXE - MOF : Exiting PXE ROM
DISK BOOT FAILURE INSERT SISTEM DISK AND PRESS ENTER

Мій старший брат попросив у мене диск C. Конкретно зажадав, мовляв дай та дай, дуже потрібен, і брат ти меніабо  не брат, і потрібен мені дуже, просто таки виходу іншого немає,
і  мало не я купив цей  комп ютер, інакше б його не було. ( Він звів папу свого товариша з інституту, і комп за 100 гр купив тато, а Міша взагалі тоді був проти, мовляв типо мотлох!]

Я йому Міха, братику, не займай його, поки він працює!!! Ну мені дуже не хочеться!!

І дав я йому усе ж таки жорсткиї диск.

У брата три вищих освіти з відзнаками і червоними дипломами. Я сильно сковеркаю якщо назву.
Спеціаліст з економіки та фінансів, потім інжєнєр архітектор мостів і гребель гидротехничних споруд, потім майстер програмування і захисту комп ютерних систем від злому.

До речі дисків два, C і D. На C в мене вінда та деяки проги, інше на D. Місткисть D 320 гіг, місткисть C 80. Щось такє.

Міша від еднав його від шлейфів та узяв собі, пообіцявши що встановить вінду та збереже інформацію.

Я  ж зібрав усю інформацію на D в одну папку A і перетворив її ж на архіви, частина перша, друга і тому подібне Всього архівів 78 гіг.

Міха сказав що треба купити диски для запису, для збереження інформації.  Сказав що коштують вони по трояку, зараз мовляв купимо штук десять,
все буде в ажурі. Я тричі просив брата купити один і спробувати, але він сказав що тут пробувати, писати треба, ти що, десять
разів у крамницю бігати будеш? Треба бути лохом щоб не записати!

Я взяв частину заначки, а частину ціни дисків вийшло що повинен був сплатити брат. Це малося на увазі, він же ініціатор перетурбацій.
Диски опинилися по 11.40 і по 4.7 гігив. Я знов таки просив не купляти алє брат купив 10 скопом.

Знову вставив C тобто вінду. Виявилося що пристрій не пише. Тобто комп його взагалі не бачить.  Мов немає його.

А в нас у кімнаті таким чіном три компа - мій, потім ще один поломатий тобто він не включається, і братський двоядерний комп.
Алє ліше один монітор і одна клавіатура. Монітор до братнього комп ютера не приєднати - відеокарта не має відповідного провідника.
Міха розвинув таку вражаючу активність, такий неймовірно швидкий увесь. Почав розбирати, патрошити всі три комп ютера, міняти
частині місцями... Усе розпатрав.. Я спочатку записував все, що б не попсплутати, але не встегав слідкувати за усім, і вже не розумів, що Міха робить.
Я вперше побачив що такє паста на процесорі. Зрештою золишилася купа шлейфів і деталей, повний диван та стіл.
Михайлик довго і злякано дивився на це все, брав деталі в руки, думав і покладав.
Врешті-решт він зібрав мій комп знов, але він перестав запускатися.
Міха запрошував своїх друзів, свою дівчину, і на третю добу вони зібрали комп ютер.
Ми по 4 години в день мудрували над комп ютерами, я втомлевався і хвилювався.
Міха сказав, що тепер у мене є набагато більш пам яті та взагали ледь не усе краще.
Ми запустили комп ютер і я пробував увійти в якесь сховище файлів.
Комп моторошно гальмував і виявилося що диска D він не бачить. Я вивантажив комп ютер.
Виявилося, що обидва диска такі гарячі, що я ледь не ожегсь!! Я навіть не уявляю що постежило причиною такого нагріву!
Я думав усе. Пипець. Перепідключив, але довго не решавсь нормально працювати, ледь завантажував віндовс і виходив знову.
Прийшов брат і сказав, що не бачить причини.

Алє ж комп таки не бачить дисковод, і не можна увійти в біос, бо клавіатури в біосі немає, вона з являється тільки після повного завантаження вінди.
Міха скликав консиліум - інститутських друзів і дівчину, всі довго ходили і присідали навколо компа, посиділи, попили чаю, вирішили що напіввбита материнська плата.

Міха з дівчам поїхав на базар, на Анголенка, що б купити мати. Мене не взяв, мов проїзд. Купив. За 140.
Плата з вигляду працює, входить в біос, і по ньому можна ходити.
Почали встановлювати віндовс. День встановлюємо, другий, третій. Різні виндовси, і дисками і флешкаю. Начебто вантажється але
в якийсь момент на чорному єкрані загоряється меготливий курсор. І все. Годину, другу годину, третю.
Зазнали диски в майстерні. Диски начебто нічого, загалом робочі, але там були вражені, одного разу диски були нагріті це як їх так можна нагріти.

Зайшов мій друг, дорослий і навіть майже старий, професор математики. Спробував поставити віндовс теж і сказав що мабуть таки це щось апаратне,
але він тепер принаймні бачив, як ця відмова виглядає.

Міша пізніше вдень подзвонив і сказав, що домовився з одним, що в певному будинку знаходиться фірма, що він домовився,
що Сергій у них на фірмі не раз ремонтував комп ютери, вони знайомі, дружать, і от що б я поїхав із комп ютером, сказав
що я брат Михайла, і вони вже про все домовилися.
Я глянувши будинок на мапі гуглу, сів у тролейбус і поїхав. У дворі непримітний будинок, серед густої зелені. Три під їзди.

Коротше, я три кола ходів довкола навкруги пішки, начебто знайшов тільки одну табличку, фірму, увійшов в підвал, спитав, Сергій начебто
у відпустці. Я підзвонив братові - недіступний.  Я подзвонив додому. Прошу теж зателефонувати Міхі, або що мені робити. Мати розкричалась, що немає голів - не треба лізти куди не слід,
досить, не може поставити вінду - нехай люди поставлять все по людськи, терпець увіррвався, їдь додому і у дворі здай його у майстерню!
Всє! Точно всє? Так!

Вдома мама така засмучіна, невпевнина, виявляється що вони мене перехоплювали, але не перехопили. Але я вже здав комп ютер і назад шляху немає.

А Міха, до речі, і не сказав ані назву, ані що Сергій взагалі то хазяїн фірми.

Завтра мені дзвонять з майстерні та кажуть мов що а що ви нам принесли у вас міст кипить, материнка проявлятиме єлементи роботи,
але по людськи працювати не буде. Вінда в житті на неї не станє.

Повідомляю Мііі. З часом він їде на Анголенка знаходить там мужика і змінює материнську плату.

Намагається поставити віндовс знову і знову.

Міха комп ютер забирає до себе. Він не може постійно їздити до мене. Це він з роботи годину їде до нас, вже втомлений, знущається над комп ютером і знову годину їде до себе на Бабурку.

А Михайлоо тім часом вже давно забрав в мене той самий диск C та й накатив на нього вінду, та й в повниї зріст його використовує.

І ось ще днів через п ять або сім він привозить мені комп ютер. Він повернув мені як і було обидва диска!!

На C вінда ХР що її Міша ставив у себе на комп ютері, працює ведмінно, але коли я підключаю диск D

з ним не стартує!! Я таких чудес ще не бачив!

Не втримавсь щоб не написати хоча б частково.

Заздалегідь прошу вибачення, якщо щось.

  C та D