і близько нє
таксист в мене 200 просив, навіть тариф показував чому так дорого

Березняки - Києво-Печерська лавра 40 грн. Це трохи ближче, але все таки.

fed_lviv, плюси та мінуси можна написати лише орієнтовно. Особливо не побачивши їх "в живу"

Cyan, Ви хочете кращого життя без особливих знань? Так не буває. Ви хочете, щоб фірма Вас узяла просто так і дала нормальні гроші? Навіщо Ви їй? Дайте відповідь на це питання - навіщо Ви потрібні даній фірмі, викладіть його у резюме й надішліть.
Ви хотіли порад - це Вам моя порада: знайдіть фірму, якій Ви потрібні і побачите коло країн, де Вас чекають. Як до цих фірм достукатись - питання окреме (питайте тоді по суті, будемо спілкуватись)

що мені перевіряти, коли я сама особисто так їхала?
через сервіси може і дешевше, але ж я жодного разу таксі не викликала, номерів не знаю, вай-фаю нема, а на дворі глуха ніч і що мені ще залишається робити як підходити і питати? тим паче бродити півночі самій, шукаючи таксі подешевше стрьомно якось

ну і я ж про те! мені ж треба попрацювати над собою, що б я представляла щось вартісне, а ви можливостей повно, з руками загребуть, їдьте хоч зараз...

О, трошки стало на свої місця...
Шановна Cyan, Ви абсолютно маєте рацію. Набирайтесь цінних знань/умінь - і Світ Ваш!
Но головне, що ця, нелюбима Вами Країна, дає Вам ці можливості. Справа за Вами.

fed_lviv, мені аж кортить побачити плюси... Ви ж не знаєте, що там таки є. Згадайте (чи просто пошукайте) старий радянський анекдот "не плутайте туризм і еміграцію"

--додав--

До речі, усі мої друзі повернулись. Не сподобалось їх там. І "кращі" гроші не стали аргументом. Я довго вагався та й вирішив залишитись. Спробую бути корисним тут. Сподіваюсь, це рішення піде на покращення країни (ось такий я сором'язливий)

fed_lviv, судячи з усього не спонтанне, але й не дуже продумане. Складання переліку "може добре" / "може ні" навряд допоможе у вирішенні проблеми. Хоча на завершальній стадії прийняття рішення Ваша пропозиція має бути врахована ОБОВ'ЯЗКОВО!

А по темі, варто чи не варто. Якщо вам 16, то ви ще не хочете. Все ще є надія, що щось в Україні поміняється.
Якщо вам 40 то вже пізно кудись рипатись.

На мою думку ідеальний час для імміграції це взагалі десь 21-22. Після бакалаврату махнути десь діставати магістерку в топ-100 вузів світу.

На рахунок поїхали і вернулись. Звичайно, що залежить хто звідки, куди і як їхав. Якщо нелегалом на "стройку" з литовським паспортом. То повернення тільки справа часу. Там просто нема варіантів. Якщо професором до Німців, то там до кінця життя ваші діти будуть іммігрантами, не зважаючи на те що вони вже іншої мови крім німецької не знають.

Але світ це близько 200-т країн(195 членів ООН). Так що не варто узагальнювати поганий досвід когось, на весь світ і на всі варіанти.

У мене наприклад взагалі мрія, дожити коли з кількома тисячами інших репатріантів висадимось на узбережжі Західної Сахари, щоб будувати Нову Білу Хорватію.

На рахунок чому з України. Якщо для вас мета гроші. То напевно легше просто в Київ переїхати, або в правильний Київ, десь в районі Конча Заспи. Знаю трактористів з Баварії, які приїхали на заробітки до України і не збираються вертатись до Баварії. І живуть в Україні і без української і без російської.
Але особисто я коли було 18 міг без проблем ломитись на ряд ментів з криками "Кучму геть". Чи вночі повертаючись додому дізнаватись про існування нових мязів в тілі від наряду ППС. Чи в 22 розкупити в усіх крававецьких магазинах жовту, синю і оранджеву таканини і за ніч в гуртожику організувати міні цех по пошиттю прапорів і шарфиків, а на ранок це все роздати толпі таких самих студентів як я. Прицьому потртивши всі збереження, які збирав протягом року працюючи в другу зміну. А на ранок з червоними очима гасати по місту і організовувати чергування, щоб маса протестувальників була постійною і не було обморожених і голодних обмороків. А через тиждень почути від штабу, хлопці, а хто ви такі, у нас і в штабі повно достойних людей.
А через рік-два усвідомлювати, що більшість людей готові продати душу дяволу за 100 гривень до пенсії.

Звичайно можна не бачити того, що діється кругом. І сміятись з тих хто що дня йде попри твою і хату і плює тобі на паркан, бо бач який нахаба зумів заробляти від інших і яку собі хату побудував. Чи навіть давити їх коли бачиш, що вони посмили стояти перед ствоїм джипом. І заробляти всіма способами гроші в Україні.

І знаєте я зараз не готовий ризикувати добробутом своєї сім’ї раді отих всіх людей. Хай виростуть діти, стануть особистостями. Не знаю, може в 50, як буде здоров’я, то і повернусь до моєї боротьби.

З таким "намьоком" і писав ту фразу.

Vo_Vik, а кинути "затравку"...
За що будемо суперечатись? - У нас погано чи у "них"?