То ви щось хтіли запитати?

Майа (санскр. माया, māyā IAST, букв. «не це») — в індуїзмі - філософська категорія, яка постулює, що світ речей, феноменів і людей це лишеморок, ілюзія.
Майа є ілюзією не тому, що вона позбавлена буття, а тому що вона - нестала, тимчасова. У Ріґведі та Упанішадах майя мала магічне та культове значення.

У веданті означає ілюзію, видимість (чуттєво сприйнятний матеріальний світ). Веданта вчить, що багатоманітність світу - ілюзія, видимість, майа. Лише абсолютний дух (брахман: Вішну та дживи) — є реальними (трансцендентними щодо матерії, а значить і вічними).

Людина через своє невідання будує в своїй свідомості помилкове уявлення про існуючій світ, таке уявлення про світ є майею. Людина часто намагається це помилкове уявлення про світ натягнути на реальний світ, піддається ілюзії. Для індуїзму (як і буддизму) характерно порівняння майї з постійно мінливими обрисами хмар, бульбашками на воді. Майя - створена творцем ілюзія, низка змін, вервечка страждань, і метаадепта шляхом зречення від спокус, осягнути вище начало, подолати окови майї, вийти з нескінченного кругообігу самсари.

Багато філософських шкіл індуїзму відносять до псевдореальності (майї) також не тільки навколишній, тваринний світ, а й усіх богівіндуїстського пантеону. Справжньою ж реальністю є Єдине (санскр. एकम् सत्, ekam sat IAST, букв. «Єдине буття») або Брахман.

Ліві лапки   
माया इदम् सर्वम् (māyā idam sarvam) — «Весь матеріальний світ - лише ілюзія» (Веданта)

Праві лапки
З європейських філософів поняттю "майа" велику увагу приділяв Артур Шопенгауер.

відредагований запис прямої трансляції публічного виступу Тхає Дордже, Його Святості Г’ялва Кармапи XVII, який він зробив з нагоди Міжнародного дня щастя ООН в 2015 році

Любі друзі!

Що ми насправді знаємо про щастя? З погляду буддизму всі живі істоти, разом з тваринами, прагнуть щастя. В нас є підсвідомий інстинкт прагнути щастя – навіть якщо в багатьох з нас немає чіткого уявлення, чим воно є або як його знайти.

З буддійської точки зору існують два види щастя: Емоційне Щастя та Позачасове Щастя. Емоційне Щастя можна описати як спробу знайти порятунок від холоду або пошук заробітку, посади чи статусу. Хоча з цим «світським» видом щастя немає нічого поганого, якщо ми міркуватиме про це, ми зрозуміємо, що всі ці приклади за своєю природою є тимчасовими. Емоційне Щастя не триває довго. Отже, пошук Позачасового Щастя стає чимось дуже важливим.

П’ять хвилин на день

Корисно розмірковувати кожного дня над тим, чого саме ми прагнемо, які умови ми накопичували і які методи використовували. Не буде ніякої шкоди, якщо ми витрачатимемо на це трохи часу з нашого щоденного розпорядку. Можна розпочати всього лише з п’яти хвилин на день – це небагато – і сама практика не повинна містити інтенсивні методи або суворі процедури. Все, що ми повинні зробити, це сісти чи стати в місці, де ми почуваємось зручно, спокійно та мирно.

Тоді просто медитуйте та розмірковуйте у спокойному стані ума та тіла. Поміркуйте про останні 24 години – ні про що інше – поміркуйте саме про те, що відбулося. Робіть це в неемоційний спосіб, без оцінок та суджень. В цих діях є багато користі. Ви зрозумієте більше про себе, про різні цікаві сторони свого життя. Це не тільки допоможе вашій пам’яті, допоможе отримати ясність, але це може насправді допомогти зрозуміти себе та істинну природу щастя.

Я заохочую вас усіх спробувати це. Я слідую цій практиці так, як можу, і вона безсумнівно приносить багато користі. Це допомагає мені зрозуміти, де саме я знаходжуся, що я пережив у минулому, і за допомогою цього мені також легше зрозуміти, що може статися, побачити можливості. Таким чином, ця проста практика може допомогти нам розуміти минуле, теперішнє та майбутнє. Ми почуваємось впевненими та отримуємо інтуїтивне розуміння щастя.

Я сподіваюсь, це корисно всім вам. Я пропоную мої прагнення та молитви, щоби ми всі змогли досягти Позачасового Щастя. Я молюсь, щоби ми всі отримали ясність і щоби ми всі знайшли умови цінувати зв’язки, які в нас є. Я молюсь, щоби ми поліпшували умови для реалізації того потенціалу, який маємо, зв’язку, який ми всі поділяємо – родинного, дружнього зв’язку. І я молюсь, щоби від цього зростало не лише Емоційне, але й Позачасове Щастя у нашому світі.

Найкраще визначення свого Вчення дав сам Будда. На санскриті Вчення називається «Дхарма», а тибетською – «Че». І те й інше означає «речі якими вони є». Таким чином, буддизм можна розглядати як набір інструментів, що дозволяють нам бачити речі такими, якими вони є, тут і зараз. У буддизмі немає ніяких догм, і можна скрізь ставити знаки питання. Вчення Будди спрямоване на повний розвиток і свободу тіла, мови і ума.

0xDADA11C7 написав:

В мене буддисти викликають спектр емоцій від поваги до ненависті.

Чому ненависть, в яких випадках, з якої причини?

Fear. We all experience it.

We might feel anxious about our loved ones, our self-esteem, growing old, or even dying. Or we might read the news, see stories of violence, tragedies on India's roads or railways, details of the latest health scare.

What we fear varies according to who we are as individuals, and the environment we live in. In a society driven by competition, we might be fearful of not keeping up with our peers, our neighbours, or colleagues. In a culture driven by the accumulation of material wealth, we might fear the feeling of not having 'enough', or not having as much money as others.

Such fears are extremely common. The good news is that experiencing fear is not a bad thing - it means that you are alive. But being overwhelmed by fear is something different.

It is important to constantly ask ourselves the question 'How much is enough?' - both in relation to our material and non-material values. The world has come to a point where things are moving very fast, there is constant time pressure and we are often forced to grow up and mature very quickly and take on heavy responsibilities, and therefore it is all the more important to be very aware of our own state of mind as well as of our environment.