Не раджу, бо його треба доставляти, краще скористатися стандартними засобами графічних оболонок, перевіряєш яка з оболонок стоїть та відповідно обираєш через що виводити, користуватися так само легко.

P.S. Також є універсальний шлях - dialog, він здається є в усіх графічних оболонках linux чи ставиться з усіма, ну то не суттєво.. тож набери:
Якщо (чайник в Linux) то [code=Для чайників в Linux]dialog --help[/code] інакше [code=Для досвідчених користувачів в Linux]man dialog[/code]

Zenity то для Gnome, в той час як kdialog для KDE, тому зазвичай в скриптах визначаю яка оболонка і відповідно обираю через що виводити, тоді уникаю зайвого нагромадження із залежностей, що треба встановити, крім того про всякий випадок є dialog, який присутній в усіх дистрибутивах і оболонках, тому використовувати його зручніше ніж zenity чи kdialog, і це є суттєво якщо пишеш скрипт який використовуватимуть на різних дистрибутивах і оболонках. В користуванні вони всі майже однакові, тож відчутної різниці між ними немає, за винятком не привабливості dialog. Zenity підходить для власного користування чи виключно для оболонки Gnome. Мені доводиться писати час від часу скрипти не для власного користування, тож використовую визначення оболонки чи просто користуюся dialog, останній зручно застосовувати при написані скриптів для збірок, що використовують для відновлення системи чи ще чогось, бо його залежності мінімальні на відміну від zenity чи kdialog, що важливо коли займаний об'єм є важливим критерієм. Перевага dialog є в тому, що він з усіма залежностями ледь дотягує до 2МБ, а той самий zenity вже сам потребує більше 5 МБ. Недолік dialog - він не гарний і не покидає консоль, але то окрема історія.

Python рекомендував суто як зручний інструмент для графіки, який не вимагає перевірки графічної оболонки.

Файна річ, особливо на KDE. Легка у використанні, зручна. Приклади діалогових вікон навів у додатку, хоча то від попередніх версій, в новій там можливості ще кращі, але навіть цих досить.