Natalie написав:Але чому так? Тобто якщо людина в 30 років йде на Джуніора, то це не нормально? Я була б згодна після закінчення вивчення мов програмування зразу йти на Сеніора. Але хіба візьмуть?
Щодо того, що людям за 30 важче навчатись, я гадаю, що це стереотип. Якщо людині було важко навчатись ще в школі, то й в 30 років буде важко. Я вчилась на відмінно в школі, тож зараз із навчанням також ніяких проблем немає. Навпаки, навіть легше, адже вчиш тільки те, що подобається, на відміну від школи.
p.s.Мені невідомий вік учасників цього форуму, але мені дуже хотілось би почути відгук тих, кому за 30, або за 40. Чи були в них такі складнощі під час працевлаштування?
Проблема не в самій здатності вчитись (це індивідуально, хтось у 30-40 років здібний, як хтось інший у 15-20, хоч і в молодшому віці засвоювати нове дещо легше), а в механізмі відбору кандидатів на вакансію. Будь-яка достатньо велика компанія, на оголошення якої реагує достатньо велика кількість бажаючих, спершу доручає відбір своєму відділу кадрів (де працюють не фахівці-програмісти, а офісні працівники, що за зовнішніми ознаками відбирають із безлічі резюме найбільш перспективні з точки зору біографії, оформлення, суб'єктивної адекватності і т.д.), і лише потім передає найкращих на співбесіду з тех. спеціалістом (час якого коштує дорожче — компанія не може відривати такого цінного спеціаліста на безперервні розмови з ламерами, більшість з яких доведеться відсіяти). Проблемою, як уже було сказано вище, є не вік, а відсутність досвіду — просто в молодих є виправдання, що вони ще тільки починають працювати, крім того, деякі компанії бачать сенс у навчанні спеціалістів майже з нуля, для чого, звичайно ж, краще підходять 20-річні. Насправді й молоді без досвіду влаштуватись на роботу за фахом не так вже й легко.
Сходу влаштуватись на мідла/сіньйора? Ну, не знаю, наскільки це реально, якщо ключова ознака — наявність досвіду роботи. Технічну співбесіду, можливо, і вдасться якось пройти, але складність у тому, як дійти до технічної співбесіди. Хоча, з іншого боку, звідкись же беруться кваліфіковані фахівці, наприклад, серед джавістів, де попит на джуніорів мінімальний...
Мені 35. Так склалось, що я постійно спілкуюсь із джавістами, хоча самому стати одним із них поки що не вдалось (спроби були, висновок про заповненість ринку — з власного негативного досвіду).