тоді спершу я розберуся з отією лінією через дві точки, де один дріб дорівнює іншому, а потім вже з цим алгоритмом
p.s. це ж значить, що я підійшов до тієї ж проблеми, що й люди колись давно?

чомусь так 

нє

P.Y., ніфіга не пойняв, який профіт з тих писульок.
koala, ну я про це й питав, ага.

Коли ми розглядаємо операцію ділення, то тут можна дуже просто і легко зрозуміти її сенс.
От у нас є тара об'ємом 10 літрів, і є пляшки, в кожній по 2 літри води, і нам цікаво, скільки в теорії може влізти пляшок в тару? Ну ми беремо 10 літрів і ділимо на 2 літра, виходе, що може влізти 5 пляшок. Це очевидно і логічно, нам не потрібно писати на папері якісь ікси і т.д., щоб зрозуміти суть цієї операції.
В реалі ми можемо виясняти, скільки пляшок води, що знаходяться в різних місцях світу, або навіть в різних вимірах, влізе в тару, котра знаходиться ще десь далеко і в розібраному стані, і ми можимо порівняти, типу - ооо, так в цю тару влазить стільки пляшок, скільки людей влазить в це авто. І от розуміючи це, мені хочеться харкнути в лице тому мудню, що вигадав лайно з "крайніми" та "внутрішніми" елементами, бо якби ми записували ці елементи якось по-іншому, наприклад, переплітали їх, або клали в рандомні виміри, то тут не було б ніякого крайнього і внутрішнього простіру.

Поки що мені очевидно лише те, що якщо x/y=a/b, то це можна росписати, як x/y=z; a/b=z, і якщо це так, то тоді можна сказти, що x/y=(a/b)*u, а от як пов'язати x з b, та y з a - хз

Якщо x/y=a/b і x/y=(a/b)*u, то u=1. Що ви цим хотіли сказати, я не зрозумів.

якого чорта 1.6 ?

адже може містити лише частину A, то як ціле A може міститись в ?

а, тю

Спробуйте покрутити в уяві точку D навколо кола)

Хоча ні. Не надто наглядно. Можеш послатись на оригінал чи довшу цитату? Бо не дуже зрозумів звідки у вас 45°