quez написав:

Torbins написав:

Ще раз повторюю, що величезне піратство витіснило з ринку усіх дрібних гравців. Залишилися лише одні Білани/Марвели/EA у котрих прибутки перекривають збитки від піратства.

Але ж ні, вони є, просто ви за марвелом ніколи про них не дізнаєтесь, бо марвел потужністю свого промоушена глушить всі їхні кволі спроби.

А своїм піратством ви вбили тих, чиї спроби бодай трохи були менш кволими. Вітаю! Візьміть з полиці пиріжка.

По факту, автор може отримувати копійки з того, що отримує від його творчості видавець. Крім того, правовласники можуть отримувати прибуток і після смерті автора.

Ще така деталь: висока вартість виготовлення того самого комерційного інтелектуального продукту — багато в чому наслідок високих прибутків у цій галузі. Щоб створити, наприклад, пісню, достатньо мати інструмент плюс звукозаписуючу апаратуру, голос і творчі музичні/поетичні здібності. Останнє не купується — тобто, талант у людини або є, або нема, хіба що деяка невелика сума може піти на освіту. Але комерційно успішний автор має надлишок грошей, тому виробник може собі дозволити продати йому професійний інструмент з більшою націнкою (значно більшою за собівартість), це ж стосується послуг звукозапису, реклами, сценічних костюмів і т.д. Що, в свою чергу, робить серйозну музичну творчість менш доступною для музикантів-початківців, які ще не розкрутились до рівня, коли творчість приносить прибуток — у них нема стартового капіталу й мінімального рівня розкрученості, який мають «зірки».

P.Y. написав:

По факту, автор може отримувати копійки з того, що отримує від його творчості видавець. Крім того, правовласники можуть отримувати прибуток і після смерті автора.

Так він хоч копійки отримує, а пірати не платять йому взагалі нічого.

P.Y. написав:

Ще така деталь: висока вартість виготовлення того самого комерційного інтелектуального продукту — багато в чому наслідок високих прибутків у цій галузі. Щоб створити, наприклад, пісню, достатньо мати інструмент плюс звукозаписуючу апаратуру, голос і творчі музичні/поетичні здібності. Останнє не купується — тобто, талант у людини або є, або нема, хіба що деяка невелика сума може піти на освіту. Але комерційно успішний автор має надлишок грошей, тому виробник може собі дозволити продати йому професійний інструмент з більшою націнкою (значно більшою за собівартість), це ж стосується послуг звукозапису, реклами, сценічних костюмів і т.д. Що, в свою чергу, робить серйозну музичну творчість менш доступною для музикантів-початківців, які ще не розкрутились до рівня, коли творчість приносить прибуток — у них нема стартового капіталу й мінімального рівня розкрученості, який мають «зірки».

Сьогоднішньому аматору доступна така апаратура, про яку п'ятдесят років назад профі могли лише мріяти. Справа не в апаратурі а в талаті, і наявності часу для розвитку цього таланту.

P.Y. написав:

По-моєму, обидві моделі хибні й непридатні для повноцінного заохочення творчості.

Цілком згоден. Саме тому на заході зараз набуває популярності модель "сам собі видавець". Публікуєш свою книжку на спеціальному порталі, і всі охочі можуть придбати її електронну версію. Там же й опція виготовлення паперового примірника. Щоправда цим сервісом користуються переважно ті, для кого написання книжок - не основна робота.