https://en.wikipedia.org/wiki/R_(programming_language)
R-програмісток справді аж настільки багато, чи це просто r-програмістів мало загалом?

Ще роздуми на тему. Коли я користуюсь 8-ковими чи 16-ковими числами, мені заважає, що я не вчив таблиці множення для них. Доводиться рахувати в голові алгоритмічно там, де табличний метод був би ефективнішим.

Або відволічімось від усного множення й поговорімо про машинні операції з двійковими числами. Нехай у нас є 8-розрядне двійкове число, розряди якого пронумеровано 12345678. Треба довільним чином переставити їх (скажімо, в порядку 14852763; як ми знаємо з комбінаторики, всього може бути 8! варіантів таких перестановок — тобто, 40320 різних комбінацій). На рівні електронних схем, це ніби просто реалізується — лише з'єднати в потрібному порядку виводи логічних елементів, але, на жаль, спеціальної машинної команди для цього нема (якщо є, мені нічого невідомо про неї). Можна робити перестановку алгоритмічно:

mov AL, source
rol AL, n1
shl AX, 1
rol AL, n2
shl AX, 1
; ...
rol AL, n8
shl AX, 1
mov res, AH

Такий варіант годиться для невеликої кількості обчислень. Але, якщо подібним чином треба переставити розряди в великому масиві даних, доцільніше обчислити наперед результат перестановок для кожного з можливих значень, записати ці значення в таблицю (масивчик з 256 елементів) і для кожного байта вхідного масиву знайти результат у таблиці (з допомогою xlat чи використовуючи числа з масиву як індекси таблиці перетворень).

До чого я веду. Якщо машина (неважливо, 8086-сумісний процесор чи людський мозок) не має апаратних пристосувань для певних дій, табличний метод дає переваги в швидкості перед алгоритмічним (який, однак, придатний для самостійного генерування таблиць).

1) В загальному випадку, ділення складніше й вимагає більше часу для виконання.
2) Якщо йдеться про ділення та множення на степені двійки, їх можна реалізувати як побітний зсув праворуч/ліворуч. Аналогічно, при діленні/множенні десяткових чисел на степені 10, достатньо совати ко́му/дописувати нулі/зменшувати/збільшувати експоненту. В цьому випадку, множення та ділення можна виконати приблизно з однаковою швидкістю.
3) Ділення та множення можна реалізувати через операції з логарифмами:
a*b=e^{ln a + ln b}
a/b=e^{ln a - ln b}
Тут так само між швидкістю обох операцій різниця невелика.

Чому таке питання виникло?

Множення й ділення завжди ніби мали однаковий пріоритет. Це якщо не брати до уваги неявне множення, пріоритет якого може бути вищим (існують різні варіанти. Введіть y=x/2x у гуглі і в wolframalpha — отримаєте різні результати).

Має бути 9.
Якщо ж записати так: 6/2(1+2), залежить від прийнятого варіанту тлумачення неявного множення. Якщо неявне множення пріоритетніше за явне множення та ділення, отримаємо 1, якщо ж вважати його еквівалентним явному, отримаємо 9.

З самої події випливає, що це зробили добрі люди, які захотіли залишитися анонімними.

а шо не так з інтером?

так а чо інтер агент кремля? аргументуйтеся

Ви неправильно пишете, треба "З якою метою цікавитесь? Ви теж агент Кремля?", щоб все було як по методичці.