Поки що мимо. В загальному випадку ви не будете мати ніяких даних, хто навіть слейв а хто майстер. Протоколів обміну - тьма и ще маленька кучка. І засобів "спілкування" - теж. Наприклад, той же LIN використовує старт-фрейм від майстера, а відповідь - в загальному віпадку або від того ж майстера або від слейвів. Так, ви можете глянути в спеціфікації - що це за запроси. Але це не 100% вірогідність, що те що написано в LIN буде реалізовано у реальних умовах.

ЗІ: є навіть ціль - хочу зробити якийсь переходник для лаптопа, який не хоче працювати з лівими блоками живлення. В проводі живлення є ще один сигнальний дріт, який и передає якусь інфу на ноут, щоб себе ідентифікувати. Але чи запитує щось ноут у блока живлення - це я ще не з'ясував. Ткну аналізатором - щось побачу. Але хотілось би якийсь більш "прокачаний" вариант).

є мультімастернi шини, для них ніяк.

з фізики процесу, розiрвати сигнальне коло для струму. В якому ланцюжкi сигнал залишиться, той передавач )

А тепер поміркуємо

1. У загальному випадку, будь-який провідник характеризується комплексним імпендансом з розподіленими iндуктивнiстю по довжині провідника і ємністю лінії або між загальним проводом, або ємністю між провідниками для диференціальної лінії. При довжинах лінії зв'язку вище чверті довжини хвилі сигналу, лінія стає антеною, тому її намагаються узгодити і зробити чисто активною.
2. Будь-який провідник при нормальних умовах має власний активний опір, тому до генератора (джерела) підключається узгоджене навантаження через омічний опір лінії в режимі біжучої хвилі.
3. Оскільки ми маємо справу з цифровим періодичним сигналом, спектр якого на відміну від синусоїдального сигналу має безліч гармонік з обвідною по квазіосціліючей функцієй з поступовим спаданням, а довга лінія є не щось інше, як фільтр, то досить оцінити амплітуди вторинних гармонік після передбачуваного джерела і до приймача. Оскільки сучасні осцилографи мають в своєму складі і аналізатор спектру:

https://www.youtube.com/watch?v=xJni8tDzRek

то завдання спрощується.

Є нюанс - ефект буде проявляти себе саме на довгих лініях, внаслідок того, що інструментальна похибка на коротких лініях зв'язку не дасть відчути різницю. Тому простіше:
1. Розірвати ланцюг для сигналу або внести додатковий опір в розрив лінії.
2. Розкрити "джерело" і "приймач" фiзично і прочитати назви чіпів на лінії, далi даташити.

Згоден. Дуже цікавий и не такий уже важкий в виконанні метод. Особливо якщо спростити його до пошуку якості фронтів сигналу - думаю, цього повинно бути достатньо. Я попробую на "швидкому" осцилі.

ну, тут я мабуть відійшов від основної цілі - знайти відправника. А кто з них майстер - це інше. Це можно проаналізувати послідовність відправлених пакетів і зрозуміти, хто з девайсів - мастера.

Припустимо. А далі що? Згоден - в I2C це спрацює, а що робити з діф.ланцюгом, наприклад, RS485?

@ReAl, як ви цітуєте месседжі по частям? Я задовбався вже різати чужі висловлення по частях.

RS485 токовий, тому йому й по-боку імпеданс дротів. Ну, майже . Але якщо ми впаяємо в лінію якійсь резістор, то що це нам забезпечить? Падіння буде, то й що? Воно ніяк не покаже на напрямок "активної" сторони зв'язку, яка фактично щось змінює.

Там на самому початку було запитання «в яку сторону йде передача». По полярності падіння напруги це з'ясувати можна.

p.s. Хоч для з'ясування напрямку поширення сигналу через полярність падіння напруги на врізаному резисторі це і не важливо, але — драйвер RS485 передає напругу, приймач RS485 теж приймає напругу. Струм у лінії який вийде, такий і вийде.
Є варіанти диференційних інтерфейсів, коли передається струм, а приймається напруга (від цього струму на узгодженому кінцевому резисторі), але це не RS485.