Взагалі-то, намагались відродити з мови релігійних книг, зберігши максимальну схожість із давньоєврейською мовою. Відмінності є, звичайно — це і вплив сучасних мов, якими розмовляли євреї, і слова для нових понять, яких у біблійні часи ще не було (хоча, наскільки я розумію, здебільшого пристосовують старі слова до близьких сучасних значень — словотвірні можливості семітських мов доволі обмежені, та й ідея була в тому, щоб не створити нову мову, а повернути до життя вже існуючу). І відродження івриту почалося не з плачів про відсутність термінології, а з того, що відроджувач навчив свого сина цій мові як рідній.