Ви не увійшли. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.
Ласкаво просимо вас на україномовний форум з програмування, веб-дизайну, SEO та всього пов'язаного з інтернетом та комп'ютерами.
Будемо вдячні, якщо ви поділитись посиланням на Replace.org.ua на інших ресурсах.
Для того щоб створювати теми та надсилати повідомлення вам потрібно Зареєструватись.
Український форум програмістів → Алгоритми та структури даних, технології → Порівняння мов програмування → Для кожної задачі — свій інструмент
Для відправлення відповіді ви повинні увійти або зареєструватися
Тим часом, вирішив ознайомитися з Lua. На перший погляд, нагадує qbasic з елементами функціонального програмування, в цій реалізації дуже легковагова (всього три файлики, що разом важать менше мегабайта. А де тут якісь модулі, бібліотеки?....). Ця штука справді настільки крута в тих задачах, про які писали вище?
Тим часом, вирішив ознайомитися з Lua. На перший погляд, нагадує qbasic з елементами функціонального програмування, в цій реалізації дуже легковагова (всього три файлики, що разом важать менше мегабайта. А де тут якісь модулі, бібліотеки?....). Ця штука справді настільки крута в тих задачах, про які писали вище?
Ставите luarocks, через нього ставите бібліотеки. Їх не те щоб багато, але є.
Я дуже люблю луа. Вона спочатку підкупає своєю простотою, а потім раптом виявляється, що ти вже знаєш про неї все. Надзвичайно логічно спроектована мова. Легко пишеться, легко читається. Одне задоволення.
На перший погляд, нагадує
а мені паскаль, С, бейсік та інші мови
(всього три файлики, що разом важать менше мегабайта.
в цьому вся суть легкості lua, я її і на ms-dos ставив,, але версію 5.1 та 5.2. Весь плюс lua, так це в стекові який легко підтримувати з С чи С++, наприклад з пітоном і перлом люди матюкались, обновили з 5.20.1 до 5.20.2 і не завелось, друге це організована багатопоточність.
Писав на lua + iup + arduino але поки кнопку включити та виключити лампочку, працює, пізніше скину код.
luaroks не так легко і прикрутити, спробуйте, той ще квест, удачі
luaroks не так легко і прикрутити, спробуйте, той ще квест, удачі
sudo apt-get install luarocks, в чому складність?
в чому складність?
windows я мав на увазі
...в буратіно з під вінди послати простіше батником, економія купи часу:
echo 1 > \\.\com10
echo 0 > \\.\com10Щодо джави чомусь усі забули головну ідею, задля якої власне мова і JVM були створені - кросплатформенність. Якщо ви пишите щось складніше ніж калькулятор і для вас важливо, щоб було Write Once & Works anywhere [де є JVM] тоді ваш вибір просто має бути мовою JVM.
Можна звичайно посперечатися "а сі, ... теж мають кросплатформенність", але з об'єктивних причин ніхто ці мови не використовує у великих проектах через непотрібну гнучкість [читати як "складність"] та/або незрівнянну зі спорою jvm'овською інфраструктуру.
Абсолютна більшість Enterprise ПЗ, як от сервери для банків, інтеграційні рішення, веб сервіси, big data etc. написанні на JVM мовах, не скільки через кросплатформенність, скільки через наявність широкої інфраструктури, як для власне програмування, так і обслуговування (наприклад, Oracle'ові бази у них з 24/7 підтримкою). Останнє є дуже важливе для великих гравців.
Щодо джави чомусь усі забули головну ідею, задля якої власне мова і JVM були створені - кросплатформенність.
Це дуже громко сказано. Я ще не бачив ні однієї програми, яка була б 100% кросплатформена (маю на увазi, що вона працює на 100% однаково та не потребує нiяких змiн та роботи напилком щоб обiйти проблеми локалiзацiї), і вже мовчу про системні ньюанси, такі як робота з СОМ-портами та GUI. Якщо говорити про БД та взагалі бекенд - тут згоден, можливо таке є.
iovchynnikov написав:Щодо джави чомусь усі забули головну ідею, задля якої власне мова і JVM були створені - кросплатформенність.
Це дуже громко сказано. Я ще не бачив ні однієї програми, яка була б 100% кросплатформена (маю на увазi, що вона працює на 100% однаково та не потребує нiяких змiн та роботи напилком щоб обiйти проблеми локалiзацiї), і вже мовчу про системні ньюанси, такі як робота з СОМ-портами та GUI. Якщо говорити про БД та взагалі бекенд - тут згоден, можливо таке є.
Ага, і саме тому - подружити який-небудь OpenOffice.org Base з звичайною MySQL-базою щоразу на кожній системі виявляється неповторним квестом, що вирішується лише танцями з бубном певної Oracle-сертифікованої моделі і з ймовірністю 50/50 або допоможе, або крашне весь офіс...
iovchynnikov
Кросплатформеністю зараз нікого не здивуєш, і JVM точно не є панацеєю.
А в ентерпрайзі взагалі залізо та ОС купують спеціально під софт. Їм уже точно від тої кросплатформовості ні тепло, ні холодно. Ентерпрайз полюбив Джаву в основному за стандарти розроблені спеціально під проблеми, з якими стикається ентерпрайз. Ці стандарти дозволяють їм поєднувати в одне ціле велику кількість дуже різних систем, і цим вирішують купу проблем.
iovchynnikov написав:Щодо джави чомусь усі забули головну ідею, задля якої власне мова і JVM були створені - кросплатформенність.
Це дуже громко сказано. Я ще не бачив ні однієї програми, яка була б 100% кросплатформена (маю на увазi, що вона працює на 100% однаково та не потребує нiяких змiн та роботи напилком щоб обiйти проблеми локалiзацiї), і вже мовчу про системні ньюанси, такі як робота з СОМ-портами та GUI. Якщо говорити про БД та взагалі бекенд - тут згоден, можливо таке є.
Покажіть мені тоді ті програми, які Ви зустрічали, котрі не працювали без жодних змін на, наприклад, Він і Лінуксі.
Щодо системних нюансів, то вони повністю залежать від розвиненості самих бібліотек, а не джави і її стандартної бібліотеки, так як всі вони використовують більш низькорівневий код, який не завжди є кросплатформений. А поза тим, я мав на увазі інтерпрайз, а не казав що на джаві пишуть драйвери чи якийсь код, що активно працює з залізом 
ГУІ працює усюди де живе офіційна Java. Просто він, з out-of-the-box в Джаві гівняний Але приклади красивого UI теж не губляться (e.g. Intellij Idea).
Про офіс і базу даних написав пан нісенітницю. Якщо офіс працює з однією базою, то так є не тому що Java така, а тому що самі бази і синтаксис запитів до них некомпатибільний. Інше - справа налаштування.
ГУІ працює усюди де живе офіційна Java
А що таке "офіційна Java"?
ГУІ працює усюди де живе офіційна Java
А що таке "офіційна Java"?
OpenJDK з відкритим кодом, там є обмеження, крім деяких драйверів там бібліотек відстутніх, але її в кожному проекті, хто як хоче, так і збирає, відповідно, за це несе коммітер, а не Oracle
ГУІ працює усюди де живе офіційна Java
А що таке "офіційна Java"?
Мав на увазі платформи, на яких є Ораклова JVM.
MQL4/5 - Написання роботів, скриптів та індикаторів для торговельного терміналу MT4/5, що використовується в торгівлі на фінансових ринках.
luaroks не так легко і прикрутити, спробуйте, той ще квест, удачі
Прикрутив, граюся. Квестик, але я б не сказав, що так уже геть зовсім складний. Заминка виникла лише з інклудами до lua5.3, яких в архіві з бінарниками lua чомусь не було. Все решта робиться за інструкцією.
Прикрутив, граюся. Квестик, але я б не сказав, що так уже геть зовсім складний.
значить вже пофіксили
можливо це буде отак виглядати,
▼Прихований текстале запитаю: assambler?
Assembler, (якщо не знати про ~300 спец-команд для сучасного процесора)
на перший погляд здається дуже простим )
мізки знову грузяться-гудуть,
наче при знайомстві з erlang після php ))
з іншої сторони, якщо я не працюю - та не планую працювати з мікроконтроллерами --
напевно, для мене практичніше зараз довчити haskell,
а спроби погратись з fasm можна залишити на пізніше (:
upd.
haskell -- зріла екосистема, багато різних можливостей,
багато всякого-різного на цій мові написано,
застосовується у великих компаніях...
це (давно вже) не "одинока лямбда"
Вчуся, мови { Python, Lisp }. Загалом вони мені до вподоби, але є дрібниці, які іноді бісять. В Python іноді не вдайеться записати функцію в функціональному стилі. В Lisp дужки, надто багато дужків. І в майже всіх мовах якась шиза з напрямками, начебто писемо з ліва на право, але послідовності функцій з права на ліво.
У Clojure проблему батарей дужок можна дещо зменшити, використовуючи макроси -> та ->> — при бажанні, їх можна реалізувати й для Common Lisp чи Scheme. Python, якщо писати на ньому код у функціональному стилі, теж схильний до появи ліспівських батарей — свого часу, звикши до зручностей ФП у Clojure, я спробував реалізувати аналоги кложурних стрілок і для пітона, але на практиці майже не користувався цими протезами.
def larg(x):
return lambda *args, **kwargs:\
larg(args[0](x, *args[1:], **kwargs)) if args else x
def rarg(x):
return lambda *args, **kwargs:\
rarg(args[0](*args[1:]+(x,), **kwargs)) if args else xПриклад використання:
print( rarg('qwertyuiop')(filter, lambda c:c<'q')(map, repr)(', '.join)())Має працювати як
print(', '.join(map(repr, filter(lambda c:c<'q', 'qwertyuiop'))))Хоча можна обійтися й без псевдомакроса, з таким же результатом:
x='qwertyuiop'
x=filter(lambda c:c<'q', x)
x=map(repr, x)
x=', '.join(x)
print(x)Для відправлення відповіді ви повинні увійти або зареєструватися