У нас проблема, викладач це людина тільки й думає скільки він за сесію заробить ( ну не всі, за всіх ручатись не буду ), за кордоном викладач щось вивчає, розробляє алгоритми, приклад тому Ендрю Таненбаум, де з студентами практикує написанню ОС Minix. Скільки спілкуюсь з студентами ВУЗів, про такого викладача не чув.
Книжки потрібно, але такі проекти в Україні загибаються, бо всі хочуть халяви, навіть 10 грн. ніхто не перекине, ну майже ніхто.

1995-1999 в КНУ(кібернетика) були. За 15 років мабуть написали нові. Мови C, C++ та інші мало змінились за 10-15 років.
Нова революційна мова програмування виникає раз на 10-30 років.
В створенні інтерпретаторів, компіляторів, ОС, мов програмування, СКБД використовують практично ті самі методи, що і 20 років тому.

Якщо йдеться про базовий синтаксис, то майже не змінились (хоча в Джаві 1.8 з'явилися лямбди, наприклад — а це вже рух від чистого ООП в бік ФП, Java поступово стає таким собі ЛІСПом чи Гаскелем). Але джавісту доводиться знати не тільки основи джави, а й фреймворки та бібліотеки, яких 15 років тому ще й у планах не було. Початково призначенням Джави були взагалі браузерні аплети — технологія, що до нашого часу практично вимерла, не витримавши конкуренції з flash'ем, який з приходом html5 також втрачає свою актуальність. В часи розквіту аплетів про серверну джаву майже ніхто не знав, уже не кажучи про ще не сконструйований тоді Андроїд. Для кожної з цих платформ треба вивчати специфічні бібліотеки — спільне між ними хіба що Java Core (тобто, сама мова й базові бібліотеки), тоді як решту реалізовано додатковими бібліотеками й зовсім по-різному.

Загальне правило: не змінюється лише те, що не розвивається і втратило актуальність. Наприклад, ФОРТРАН не змінюється — але на ньому ніхто й не пише нічого реального, лише підтримують старий код, написаний у 70-х...

Це дивлячись які функціональні. У ліспах з їх динамічною типізацією  маніпуляції з типами досить обмежені, зате є мегакруті макроси, які неліспам навіть і не снились. Але мова про те, що Java8 Streams API дозволяє писати код у термінах map/filter/reduce — подібно до того, як це можна робити в багатьох функціональних мовах, замість циклів, властивих процедурним мовам. Такий стиль дозволяє увіпхнути максимум дій у мінімум коду, маніпулюючи при цьому не масивами, а ітераторами (а отже, економія пам'яті на проміжних сховищах), з меншим ризиком «прострелити собі ногу» (як це буває при процедурних внесеннях змін у вхідний масив чи список).

Зворотня сторона цього — джавісту тепер треба вміти читати не лише ООП з процедурною начинкою в методах, а й ось такий функціональний код, який джаві раніше був невластивий.

Нові можливості з'являються, але про повноцінне повернення мови до життя, я так розумію, поки що не йдеться? Скидається на рух за модою без практичного застосунку чи створення видимості, що мова незовсім мертва й продовжує розвиватись.

Хаскель і ML'і, власне, ви саме з хаскелем порівнювали джаву.

Ітератори ж ніби були і раніше, та і замість лямбд, як мені пам’ятається, була можливість передавати анонімний клас. Коду менше, це так, але чи є там щось нове? я не дивився, не можу сказати.