тоді вже простіше робити з самого початку все... ні не із фольги, а з проволочки 0.07 для реле, яку наклеювати на скотч у вигляді спіралі та накладувати новий шар скотчу поверх. у такому разі, товщина обкладки буде ... 0.07 (70мкм)
але ж знову тупік. як так старанно із кроком 0.000001 мм вкласти ту спіраль на скотч?
ось поки набирав, придумав нове
Таки простіше робити напиленням міді на алюмінієву фольгу, а потім до тої міді паяти.
тільки ж знову, напилення може відвалитися
---------
щось іще простіше? ну вони ж якось робили к73-17 (ті що плівковці з напиленням)? хм... там була мабуть суцільна плівка, на яку то все напилювали і потім скручували її в рулон. і як же гарно пищить к73-17... але тре підбирати частоту
---------
енергія ні звідки не береться (с)
P=U*I. якщо не можна впливати на I, можна на U
Це іще краще, бо енергія конденсатора рахується ...*U*U
тобто, початкові 2 виводи + та - із мідної фольги з припаюванням і на них подавати якісь 2 кВ
хм... але буде розподіл і на кожному конденсаторі буде майже той результат що і при паралельному з'єднанні, з мене фізик поганий
-----------
Тоді можна зробити все ж на тому паралельному з'єднанні, а 2 кв надійно проб'ють шлях до контакту, навіть якщо той на якомусь скотчі... а мала ємність кондера при цьому не сильно просадить джерело.
хм... чому саме 2кв, скотч тримає лише 600В
та і взагалі хто сказав що пластини будуть вібрувати, якщо скотч їх триматиме міцно? Потрібен не просто скотч, а прошарок повітря, тобто 2 шари скотчу.
з мене зовсім кепський фізик
